ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 р. Справа № 923/169/13-г
Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю пансіонат "Збруч", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області
про стягнення 32 535 грн. 02 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, адвокат, ордер серія НОМЕР_2 від 26.02.2013 р.
від відповідача: не з'явився
в с т а н о в и в:
У лютому 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю пансіонат "Збруч", просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості 26 006,66 грн., 30% річних у сумі 4 450,59 грн., пеню - 2 077,77 грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору поставки товарів від 06.06.2012 року щодо сплати за отримані бакалійні товари.
Справа розглядалась у судових засіданнях 26.02.2013 року та 12.03.20123 року, у які представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, причин не явки не повідомив.
Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом доказів.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.
За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Крім викладеного судом встановлено, що 06.06.2012 року між сторонами укладено договір поставки товарів з відстрочкою платежу, відповідно до якого продавець зобов'язується продати та доставити власними силами покупцю продтовари і бакалійний товар в асортименті та кількості узгодженому між продавцем та покупцем, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та сплатити його вартість.
Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунки за товари здійснюються покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.
Пунктом 6.1 договору визначено, що у випадку порушення строку, вказаного у пункті 5.1 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також несе відповідальність відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 30% річних. Вказане не звільніє покупця обов'язку сплатити продавцю вартість отриманого товару, а також сплачувати усі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконував прийняті на себе обов'язки за договором і в період 06.06.2012 по 11.08.2012 року здійснив поставку товарів, про що свідчать накладні, а саме: №24 від 06.06.2012 року на суму 1558,20 грн., №34 від 11.06.2012 року на суму 676,15 грн., №37 від 13.06.2012 року на суму 1270,00 грн., №54 від 18.06.2012 року на суму 2233,38 грн., №72 від 23.06.2012 року на суму 1019,50 грн., №73 від 23.06.2012 року на суму 119,37 грн., №84 від 27.06.2012 року на суму 576,00 грн., №55 від 28.06.2012 року на суму 426,60 грн., №87 від 28.06.2012 року на суму 116,00 грн., №87а від 29.06.2012 року на суму 1567,90 грн., №95 від 02.07.2012 року на суму 2076,30 грн., №102 від 04.07.2012 року на суму 824,63 грн., №104 від 04.07.2012 року на суму 750,00 грн., №109 від 07.07.2012 року на суму 2258,85 грн., №119 від 11.07.2012 року на суму 813,60 грн., №148 від 12.07.2012 року на суму 1744,80 грн., №137 від 13.07.2012 року на суму 3061,80 грн., №141 від 17.07.2012 року на суму 4166,22 грн., №152 від 19.07.2012 року на суму 772,20 грн., №189 від 28.07.2012 року на суму 3356,66 грн., №190 від 28.07.2012 року на суму 516,00 грн., №187 від 01.08.2012 року на суму 872,00 грн., №197 від 04.08.2012 року на суму 2187,50 грн., №240 від 11.08.2012 року на суму 1043,00 грн. (а.с. 15-38), які підписані уповноваженою особою ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 01.06.2012 року, оригінал якої був оглянутий судом у судовому засіданні 26.02.2013 року.
Відповідач частково сплатив за отриманий товар в сумі 8000 грн., про що свідчать прибутково-касові ордера №1 від 11.07.2012 року, №2 від 23.07.2012 року, №3 від 08.08.2012 року, №4 від 09.08.2012 року, №5 від 12.08.2012 року, №5 від 16.08.2012 року (а.с. 39-44).
Крім того, з гарантійного листа товариства з обмеженою відповідальністю пансіонат "Збруч" від 29.08.2012 року вбачається, що останній гарантує позивачу оплату заборгованості у розмірі 26 006,26 грн. до 01.12.2012 року (а.с. 45).
На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання в повному обсязі не виконані, у зв'язку з чим заборгованість складає 26 006,66 грн.
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення міститься у статті 712 Цивільного кодексу України.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 26 006,26 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 26 006,26 грн. підлягають задоволенню.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 30% річних у сумі 4450,59 грн. за період з 14.06.2012 року по 07.02.2013 року відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Поряд з цим, сплата процентів річних від простроченої суми (розмір процентів сторони передбачили пунктом 6.1 договору), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку розрахунку 30% річних за формулою: (сума заборгованості) х 30% х (дні прострочки) : (365) 366 (кількість днів у поточному році) суд зазначає, що розрахунок здійснений правильно, сума 30% річних складає 4450,59 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Водночас, позивачем нарахована пеня в сумі 2077,77 грн., відповідно до пункту 6.1 договору від 06.06.2012, нарахування якої є правомірним, оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За змістом Закону від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначений у договорі розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-114гс11; постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2011 р. у справі № 3-121гс11).
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 2 077,77 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок здійснений відповідно до норм чинного законодавства та не перевищує подвійну ставку НБУ. Перевіривши його відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х (дні прострочки) : 100, суд зазначає, що розрахунок здійснений правильно.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю пансіонат "Збруч" (75722, вул. Курортна, 4, смт. Лазурне, Скадовського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 38073269, р/р 2600006082034 у Херсонській філії, ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 352479) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (75705, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 у філії ХОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 352457) - 26 006,66 грн. суму основного боргу, 2077,77 грн. пеню, 4450,59 грн. тридцять відсотків річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 13 березня 2013 року
Суддя О.С.Грицай