ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

11 лютого 2013 р. Справа № 802/38/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни

представників позивача: Михайлишеної Л.Л., Погребняка В.М.,

Явдощака С.С.

представника відповідача: Щербатого Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія"

до: інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області

про: скасування наказу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування наказу № 19 від 01.04.2010 року "Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт" та залишення в силі дозволу №142 від 07.08.2009 року на виконання будівельних робіт, виданого МП ВКПФ "Вікторія".

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваний наказ є протиправним та таким, що порушує права та свободи позивача, як користувача наданої йому в користування земельної ділянки. Так, зазначає позивач, наданий йому дозвіл на виконання будівельних робіт скасовано безпідставно, оскільки для його одержання позивачем було подано всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством України. Крім того, на думку позивача, в оскаржуваному наказі не викладено передбачених чинним законодавством підстав для скасування дозволу на виконання будівельних робіт, натомість як порушення зазначено, що фактична поверховість складає 6 поверхів, тоді як дозвіл надано на будівництво 5 поверхів. Проте, зазначає позивач, висновки відповідача щодо поверховості, які стали підставою для скасування дозволу, є помилковими, оскільки по проектно-кошторисній документації проведено державну експертизу, у експертному висновку якої вказано, що поверховість будівлі становить 5 поверхів, тоді як мансардний та цокольний поверхи не є повноцінними поверхами.

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення на підтвердження правомірності винесеного відповідачем рішення.

Допитаний 14.06.2010 р. в якості свідка директор ПП "Архітектурно-проектна майстерня "Ю.Плясовиця" заслужений архітектор України ОСОБА_5 пояснив суду, що в архітектурно-планувальному завданні закладено протиріччя: поверховість 5 та в дужках - поверховість визначити згідно розрахунку інсоляції, однак, оскільки АПЗ видається до початку проектування і вимоги його можуть коригуватися при реальній розробці проекту. Крім того, зазначив свідок, проект пройшов державну експертизу і отримав позитивний висновок. Разом з тим, свідок пояснив суду, що при здійсненні його підприємством авторського нагляду за будівельними роботами з будівництва 5-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К.Лібкнехта, 7а, в м. Бар Вінницької області позивача повідомлено про те, що згідно новоприйнятих ДБН В.2.2.15-2005, мансардний поверх у випадку розташування в ньому жилих приміщень, як це передбачено проектною документацією МП ВКПФ "Вікторія", є повноцінним поверхом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Барської міської ради Барського району Вінницької області №11 від 30.01.2008 року МП ВКПФ "Вікторія" надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації по будівництву 5-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К.Лібкнехта, 7а, в м.Бар Вінницької області (а.с.106).

05.08.2009 року позивач звернувся до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області із заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вищевказаного об'єкту (а.с.112-131).

07.08.2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області видано дозвіл №142 на виконання малим підприємством виробничо-комерційною приватною фірмою "Вікторія" будівельних робіт з будівництва 5-ти поверхового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К.Лібкнехта, 7а, в м.Бар Вінницької області. Дозвіл надано відповідно до проектної документації, затвердженої наказом МП ВКПФ "Вікторія" №11 від 24.07.2009 року.

01.04.2010 року до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області надійшов лист УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області №29/2573 щодо вивчення матеріалів, які стали підставою для надання дозволу №142 від 07.08.2009 року.

З метою перевірки викладеної у зазначеному листі інформації відповідачем здійснено аналіз та порівняння архітектурно-планувального завдання №6, погодженого 17.05.2008 року заступником начальника управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації та показників розробленої і затвердженої проектної документації на будівництво 5-ти поверхового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К.Лібкнехта, 7а, в м. Бар.

За наслідками проведеного аналізу 01.04.2010 року наказом начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №19 від 01.04.2010 року зазначений вище дозвіл скасовано відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" (а.с.6).

Підставою скасування дозволу стало виявлення невідповідності проектно-кошторисної документації МП ВКПФ "Вікторія" на будівництво 5-ти поверхового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К.Лібкнехта, 7а, в м.Бар Вінницької області вимогам підпункту 3.1.2 пункту 3 архітектурно-планувального завдання, погодженого 17.05.2008 року, відповідно до якого встановлено обмеження поверховості будинку - не більше п'яти поверхів, тоді як згідно розробленої проектно-кошторисної документації поверховість разом з мансардним поверхом становить 6 поверхів.

Вважаючи даний наказ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області незаконним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

На час дії спірних правовідносин правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій регулювалися Законом України "Про планування і забудову територій".

Статтею 28 Закону визначалося, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) документи від підрядника будівництва: копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.

Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.

Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт; видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником); систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт; перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю; якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.

Обґрунтовуючи правомірність свого рішення, відповідач вказує на те, що дозвіл видано на підставі проектної документації, яка не відповідає вихідним даним.

Відповідно до п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 (далі - Порядок № 1269) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), затверджують підприємства, установи та організації державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Згідно п. 6 Порядку програми і проекти підлягають незалежно від джерел фінансування обов'язковій комплексній державній експертизі (за винятком проектів будівництва об'єктів, для затвердження яких згідно із переліком, затвердженим Мінрегіонбудом за погодженням з Держкомпідприємництвом, висновок комплексної державної експертизи необов'язковий).

Відповідно до п. 13 Порядку № 1269 висновок комплексної державної експертизи може бути: позитивний - рекомендація до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників; негативний - зауваження щодо доопрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації.

Згідно п. 14 Порядку № 1269 позитивний висновок комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує керівник Центральної служби або її місцевого підрозділу. Висновок чинний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи від 17 червня 2009 р. № 644-83/09 з рекомендацією до затвердження із зазначенням у висновку техніко-економічних показників (а.с. 107).

В подальшому, як вбачається, з матеріалів справи позивачем було надано відповідачу документи згідно переліку передбаченого ч. 3 ст. 29 Закону, зокрема і наказ замовника № 11 від 24.07.2009 р. про затвердження проектно-кошторисної документації, що підтверджується даними заяви про надання дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт з переліком документів ( реєстраційний №8 від 04.08.2009 р.) (а.с. 115).

Факт надання позивачем документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону, представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скасовуючи свій дозвіл, фактично відповідач зазначив, що проектна документація затверджена з порушенням норм законодавства, тобто, що органи, які здійснювали погодження проектної документації, діяли не у відповідності до чинного законодавства. Тобто органи, які погоджують та затверджують проектну документацію на будівництво в порядку, визначеному законодавством.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що в межах своїх повноважень відповідач повинен перевіряти лише факт затвердження проектної документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваного наказу відповідачем не дотримані, а тому наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №19 від 01.04.2010 року "Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт" підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про залишення в силі виданого дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області № 142 від 07.08.2009 р. то суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу усуває обставини за яких дозвіл є не чинним.

Крім того, задоволення зазначеної вимоги фактично буде перевищенням повноважень суду при вирішенні справи в розумінні ч. 2 ст. 162 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі зазначеної статті суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути половинну понесених та документально підтверджених судових витрат у вигляді сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 01.04.2010 р. № 19 "Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович