УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

13 березня 2013 року Справа № 803/527/13-a

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області про встановлення юридичного факту та відновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області про встановлення факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року та відновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про встановлення факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року необхідно відмовити з таких підстав.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач заявляє позовну вимогу про встановлення факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року.

Проаналізувавши зміст вищезазначеної вимоги, суддя дійшов висновку, що позивач ставить вимогу про встановлення адміністративним судом певного юридичного факту - виконання ОСОБА_1 робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Оскільки перелік зазначений у частині четвертій статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпним та не містить вимог про визнання адміністративним судом юридичних фактів, така позовна вимога не може бути предметом розгляду адміністративного суду.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною другою статті 256 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

При цьому суддя вважає за необхідне зазначати, що позивач в тексті позовної заяви вказує УПФ України в м. Володимир-Волинському і Володимир-Волинському районі Волинської області як заінтересовану особу, а не відповідача. Інститут заінтересованих осіб передбачений лише в окремому провадженні згідно правил Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, в тексті позовної заяви ОСОБА_1 в якості підстав для подання позову вказує статті 3, 4, 256-259 Цивільного процесуального кодексу України, які визначають порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зазначене у своїй сукупності свідчить про те, що позивач мав намір звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, проте помилково звернувся до Волинського окружного адміністративного суду.

Чинним законодавством України не визначено іншого порядку встановлення фактів щодо виконання робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а тому така вимога розглядається місцевим загальним судом в порядку, визначеному Розділом IV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України. З врахуванням правил територіальної підсудності, які встановлені у статті 257 Цивільного процесуального кодексу України позивачу з даною вимогою слід звернутися до місцевого загального суду за місцем його проживання, тобто до Володимир-Волинського міського суду Волинської області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки на вимогу про встановлення юридичного факту не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області в частині позовних вимог про встановлення факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 105, пунктом 1 частини першої статті 109, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області в частині позовних вимог про встановлення факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження ЧАЕС, а саме в селі Бобер, Поліського району, Київської області з 01 липня 1987 року по 30 червня 1987 року - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що дана вимога підсудна Володимир-Волинському міському суду Волинської області в порядку, який визначений Розділом IV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович