У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2006 року                                                                                м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про визнання права привілейованої купівлі частки в спільній власності, визнання договору недійсним, примусовий обмін жилого приміщення та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про вселення, усунення перешкод у користуванні, розпорядженні жилим приміщенням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

         У червні 2003 року позивачка звернулась з указаним позовом, посилаючись на те, що вона, її колишній чоловік та двоє їхніх неповнолітніх дітей є власниками 44/100 частин загальної п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_1.

         Власниками 45/100 частин зазначеної квартири являлися ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а 11/100 - належали ОСОБА_2 та її неповнолітній доньці ОСОБА_7.

         У червні 2003 року позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 продала належні їй 11/100 частин квартири АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_2 не поставила ОСОБА_1, як співвласницю, до відома про продаж частини квартири, чим порушила її право привілейованої купівлі вказаної частини квартири.

         Крім того, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір міни 45/100 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 4 квітня 2003 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3., ОСОБА_4, згідно з яким останні поміняли належні їм 45/100 частин зазначеної квартири на ізольовану квартиру АДРЕСА_2, а також перевести на неї права та обов'язки покупця за вказаним договором. При цьому позивачка посилалась на те, що зазначена угода є удаваною, оскільки укладена з метою приховати іншу угоду - угоду купівлі-продажу частини квартири.

         ОСОБА_5 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про вселення, усунення перешкод у користуванні й розпорядженні належними йому частинами квартири та відшкодування матеріальної й моральної шкоди.

         Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір міни, укладений 4 квітня 2003 року між ОСОБА_3., ОСОБА_4 і ОСОБА_5, переведено на позивачку права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 11/100 частин спірної квартири, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5. 5000 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

         Розглянувши справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5., апеляційний суд м. Києва від 1 жовтня 2006 року рішення суду першої інстанції частково скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив і задовольнив зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва, а рішення Шевченківського районного суду залишити без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують. Ухвала суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою.

Тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

         Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

         Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2004 року залишити без змін.

         Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                             Ю.Г. Тітов

         Судді:                                                                         А.В. Костенко

                                                                                              М.П. Пшонка

                                                                                              Н.П. Лященко

                                                                                              Ю.В. Прокопчук