Судове рішення 5023/10655/11 від 13.03.2013

Судове рішення #28443460

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 27» лютого 2013 р. Справа №5023/10655/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - Севастьянов В.В., за довіреністю №01/05 від 03.01.2013 року;

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Пономаренко Ю.Г., за довіреністю №068-01/916 від 11.02.2013 року;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста» - Регета Н.Є., за довіреністю №3 від 08.01.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості, м.Харків (вх.№559Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року за заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості, м.Харків, з грошовими вимогами до боржника у справі №5023/10655/11,

за заявою Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод», м. Львів,

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», м. Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Усатий В.О., судді Дзюби О.А., судді Чистякової І.О.) ухвалено не розглядати вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до боржника в сумі 20874,45 грн.

Ухвалено вважати погашеними вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до боржника в сумі 20874,45 грн.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить визнати грошові вимоги Харківського районного центру зайнятості на суму 20874,45 грн. до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» та включити їх до 6 черги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції, що діє з 18.01.2013 року, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Таким чином, грошові вимоги Харківського районного центру зайнятості до боржника відповідають вимогам даної норми та мають бути включенні до реєстру вимог кредиторів до шостої черги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 року апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості прийнято до провадження та призначено до розгляду.

26.02.2013 року представник ДП «Завод імені В.О. Малишева» надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1797), в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі представник боржника зазначає, що матеріалами справи підтверджується законність оскаржуваної ухвали суду, оскільки вона прийнята у відповідності до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв у момент прийняття ухвали та апелянтом не спростовано того факту, що ним було пропущено строк для звернення з грошовими вимогами до боржника.

У судовому засіданні 27.02.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві на апеляційну скаргу, та пояснив, що згоден з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, у зв'язку з чим просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» пояснив, що вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник кредитора ТОВ «Веста» залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта, боржника та кредиторів, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 року у справі №5023/10655/11 відкрито процедуру розпорядження майном боржника та зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити відповідну публікацію.

На виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області в газеті «Голос України» №204 (5454) від 30.10.2012 року здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева» та визначено строк, на протязі якого кредитори мають звернутися з грошовими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2013 року на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості (вх.№85) з грошовими вимогами до ДП «Завод імені В.О. Малишева» на суму 20874,45 грн. (том 14 а.с. 1-2). Копія зазначеної заяви була направлена на адресу боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 14.12.2012 року №14.12-72 арбітражний керуючий Симоненко О.П. (розпорядник майна боржника) повідомив апелянта про те, що за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів, боржник не визнав грошові вимоги кредитора, мотивуючи це ч.1 ст.1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Крім того, розпорядник майна вказав, що заявник не звертався в тридцяти денний строк до господарського суду.

18.01.2013 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що кредитором - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості, пропущено строк, передбачений законом для пред'явлення грошових вимог, у зв'язку з чим їх слід вважати погашеними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України».

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Зміст даної статті передбачає, що кредитор повинен надати до господарського суду письмову заяву з доданими до неї документами, які підтверджують грошові вимоги. До заяви обов'язково додаються докази сплати державного мита, докази направлення копії заяви боржнику, розпоряднику майна та документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вже зазначалося, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева» здійснено 30.10.2012 року в газеті «Голос України» №204 (5454). Отже, останнім днем подання заяви з грошовими вимогами до боржника є 29.11.2012 року включно.

Поштовий штамп на конверті відправки заяви з кредиторськими вимогами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру свідчить, що вказана заява була відправлена до суду 02.01.2013 року. Тобто, днем звернення з кредиторськими вимогами є 02.01.2013 року - дата відправлення поштової кореспонденції.

Заява від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості надійшла з кредиторськими вимогами надійшла до господарського суду Харківської області 03.01.2013 року (вх.№85), тобто вже після спливу тридцятиденного строку встановленого законодавством.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Встановлений у ст. 14 Закону України про банкрутство тридцятиденний строк є граничним, і його закінчення є припиненням у кредитора права на заборгованість - вимоги кредиторів не розглядаються і вважаються погашеними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду Харківської області дійшла висновку, що апелянтом не доведено факту своєчасного направлення заяви з грошовими вимогами до боржника. В матеріалах справи відсутні докази того, що апелянтом було направлено заяву з грошовими вимогами до боржника та до суду у строки визначенні приписами ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та у офіційному оголошенні, а саме до 29.11.2012 року. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що грошові вимоги апелянта в силу приписів ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є погашеними, оскільки заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діє з 18.01.2013 року, а саме вимог статті 26, виходячи з наступного.

Розділ Х Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім положень щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, які набирають чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.

Опублікування Закону відбулося в офіційному друкованому органі - в газеті «Голос України» №8-9 від 18.01.2012 року. Таким чином, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції набрав чинності 18.01.2013 року.

У п.1-1 Розділу Х Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - «прикінцеві та перехідні положення» зазначається, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Крім того, вказаним пунктом визначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» порушено до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто до 18.01.2013 року.

Крім того, на даний час боржник знаходиться на стадії розпорядження майном, яка є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Отже, правові підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діє з 18.01.2013 року - відсутні, оскільки справа про банкрутство порушена до набрання чинності Закону України про банкрутство в новій редакції, а боржник на даний час не перебуває на ліквідаційній стадії.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, оскільки місцевий господарський суд з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України а також доказів, які містяться в матеріалах справи, дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання грошових вимог Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості у розмірі 20874,45 грн. погашеними.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі №5023/10655/11 залишити без змін.

Справу №5023/10655/11 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Повний текст постанови складено 04 березня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація