ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.03.2013Справа №5002-10/ 3896-2012
За позовом -Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача - Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт», м. Сімферополь,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Севастопольська міська державна адміністрація, м. Севастополь,
про стягнення 430 619, 76 грн.
Суддя С.Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Сидоренко А.С. - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність від 08.01.2013 р. № 14-1.
Від відповідача - Жукова Ю.М. - представник за довіреністю від 04.01.2013 р. № 7, помічник-консультант депутата Верховної Ради автономної республіки Крим Коноваленко Г.І., посвідчення № 490,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
не з'явився
Суть спору:
Розглядається позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, про стягнення з Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт», м. Сімферополь, суми основного боргу у розмірі 348 609, 75 грн., пені у розмірі 33 080, 68 грн., 7 % штрафу у розмірі 39 443, 49 грн., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 2 041, 15 грн., та 3 % річних у розмірі 7 444, 69 грн., а всього 430 619, 76 грн.
Представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі, а також заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового пояснення до позову від 05.03.2013 р. б/н і копію балансу на 31.12.2012 р. Форми 1 з копією звіту про фінансові результати за 2012 р., які судом долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача підтримує доводи, викладені у поясненні від 21.02.2013 р. № 584, відповідно до якого зазначається, що сума втрат від інфляції у позивача відсутня і тому вимога про стягнення з відповідача 911, 05 грн. необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Севастопольська міська державна адміністрація, явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Вимоги суду, викладені в ухвалі Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 р. не виконала. Причини цього суду невідомі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В :
30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (покупець) укладено договір № 14/2705/11 на купівлю-продаж природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору.
Сторони за договором дійшли згоди, що передача природного газу в обсязі 2 028,0 тис. куб.м. встановлена з 01 жовтня 2011 р. по 31.12.2012 р.
Факт передачі продавцем покупцю газу встановлюється у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
Право власності на газ переходить від продавця покупцю в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (розділ III договору).
Пунктом 4.1 договору визначено, що кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р. № 288 «Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різнім категоріям споживачів».
При цьому комерційні вузли встановлюються на межі балансової належності газопроводів покупця та газотранспортного підприємства.
У розділі V договору сторони дійшли згоди стосовно ціни газу, яка встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Так, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з податком на додану вартість - 1 309, 20 грн.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний рахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. При цьому кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.
11.10.2011 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої внесені зміни стосовно ціни газу, зокрема, з 11 жовтня 2011 року ціна за 1 000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з податком на додану вартість - 1 309, 20 грн., а також 1 309, 20 грн. з податком на додану вартість для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями.
19.01.2012 р. сторонами укладено додаткову угоду № 2 стосовно внесення наступних змін. Так, з 01.01.2012 р. ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням і релігійними організаціями становить по 1 309, 20 грн. з податком на додану вартість, а також зазначені нові платіжні реквізити продавця.
27.06.2012 р. сторонами укладено додаткову угоду № 3, зокрема, відповідно до якої встановлено, що з 01.07.2012 р. ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, позподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091, 00 грн. крім того ПДВ - 20 % - 218, 20 грн., всього з податком на додану вартість - 1 309, 20 грн.
Решта умов додаткових угод № 1 від 11.10.2011 р. і № 2 від 19.01.2012 р. залишена незмінними і обов'язковими для виконання.
На виконання умов договору, позивач поставив протягом листопада 2011 р. - березня 2012 р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 697 109, 75 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 р. б/н (за листопад 2011 р.), від 31.12.2011 р. б/н (за грудень 2011 р.), від 31.01.2012 р. б/н (за січень 2012 р.), від 29.02.2012 р. б/н (за лютий 2012 р.), від 31.03.2012 р. б/н (за березень 2012 р.).
Отже, позивачем передано відповідачу природного газу на загальну суму 697 109, 75 грн.
Відповідачем сплачено лише частково за поставлений газ, зокрема, станом на 22.10.2012 р. сплачено коштів на загальну суму 348 500, 00 грн.
Несплата відповідачем осново боргу у розмірі 348 609, 75 грн. послужило підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості у судовому порядку.
Позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
1. Договір № 14/2705/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р., додаткові угоди до нього за № 1 від 11.10.2011 р., № 2 від 19.01.2012 р. і № 3 від 27.06.2012 р. на даний час є чинними, у судовому засіданні недійсними або розірваними не визнані і є основними документами, які регулюють відносини між постачальником зріджувального газу і покупцем та визнають зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у частині 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Факти поставки природного газу Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підтверджено матеріалами справи, Актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 р. б/н (за листопад 2011 р.), від 31.12.2011 р. б/н (за грудень 2011 р.), від 31.01.2012 р. б/н (за січень 2012 р.), від 29.02.2012 р. б/н (за лютий 2012 р.), від 31.03.2012 р. б/н (за березень 2012 р.) і не оспорюється відповідачем.
Проте, 14.01.2013 р. від відповідача до суду надійшли докази сплати останнім суми основного боргу в розмірі 348 609, 75 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 3767 від 21.12.2012 р. (аркуш справи 127) та представником позивача під час слухання справи.
Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. При поданні позову до суду Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пред'явлено вимогу про стягнення з боржника пені у розмірі 33 080,68 грн., штрафу в розмірі 39 443, 49 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 041, 15 грн., а також 3 % річних у розмірі 7 444, 69 грн. і судовий збір у розмірі 8 615, 00 грн.
Суд дійшов до висновку про задоволення позову в цій частині за наступними підставами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, пеня, штраф - це неустойка, зо обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі не виконання покупцем умов п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків суми простроченого платежу.
Пеня повинна бути сплачена протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
Розмір пені згідно детального його розрахунку (аркуші справи 119) складає 33 080, 68 грн.
Стосовно 7 % штрафу, то на відміну від пені, то штраф позивачем обчислено разово з урахуванням наявності прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів. Нарахування 7 % штрафу здійснюється окремо за кожен місяць поставки, при наявності прострочення виконання зобов'язання.
Сума 7 % штрафу за весь час прострочення склала 39 443, 49 грн.
Як спосіб захисту майнових прав та інтересу права кредитора, законом передбачено право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних.
Позивачем індекс інфляції розраховувався не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, отже умовно треба рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням грудня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - січня.
Враховуючи, що суть ст. 625 Цивільного кодексу України полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та факт, визнаний ДСТУ як таким, що відбувся - за період жовтня 2011 - квітня 2012 р. індекс інфляції був визначений більше 100 %, неотриманні від боржника кошти Компанії за цей період були знецінені у 1,14 рази (сукупний індекс інфляції за 6 місяців).
Позивач при здійсненні розрахунків застосовував формулу, вигляд якої визначений у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
Таким чином, 3 % річних склало 7 444,69 грн. і 2 041, 15 грн. інфляційних витрат.
3. Посилання відповідача на відсутність своєї вини у несвоєчасних рахунках за газ, а також на договір № 262/517 від 20.11.2012 р. про організацію взаєморозрахунків суд до уваги не приймає з наступних підстав.
1). У договорі купівлі-продажу природного газу № 14/2705/11 від 30.09.2011 р. (п. 6) немає оговорок щодо оплати газу з настанням певної обставини.
Тому посилання відповідача на те, що борг виник внаслідок різниці у тарифах на послуги теплопостачання і ціни на газ та у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням цієї різниці з вини Севастопольської державної адміністрації, не мають відношення до справи.
2). Договір № 262/517 від 20.11.2012 р. про організацію взаєморозрахунків містить зобов'язання сторін за договором, у тому числі і позивача по справі, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Але при цьому будь-яких змін до договору № 14/2705/11 від 30.09.2011 р. він не вносить і не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань по розрахунках за отриманий природний газ.
3). Прострочення виконання зобов'язання за договором мало місце.
Цей факт встановлений документально і відповідачем не оспорюється.
У зв'язку з прострочкою виконання зобов'язань за договором позивачем обґрунтовано заявлені вимоги про стягнення неустойки, 3 % річних і індексу інфляції.
4.Стосовно заявленого клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки та надання розстрочки щодо сплати пені, 3 % річних, штрафу з урахуванням індексу інфляції, то суд залишає його без задоволення за наступними підставами.
Представник позивача заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення так само як і зменшення розміру пені, штрафу, 3 % річних з урахуванням індексу інфляції посилаючись на своє важке фінансове становище.
Відповідач просить задовольнити його клопотання з посиланням на відсутність своєї вини в порушенні строків розрахунку за отриманий природний газ.
Проте, як зазначено вище, ця підстава не прийнята судом до уваги при розгляді відповідних позовних вимог. Немає підстав для прийняття їх до уваги і при розгляді клопотання про зменшення розміру відповідальності за несвоєчасні розрахунки та про надання розстрочки виконання судового рішення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 04.03.2013 року.
Повний текст рішення підписано 07.03.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, ч. 1 п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт», м. Сімферополь (95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, р/р 2600900200001 у СФ АБ «Київська Русь», МФО 384793, код ЄДРПОУ 30270840) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (01001, Україна, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, р/р 26002301921 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 33 080, 68 грн., штраф у розмірі 39 443, 49 грн., збитки від інфляції у сумі 2 041, 15 грн., 3 % річних у сумі 7 444, 69 грн., а також судовий збір у сумі 8 615, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим законної сили.
3. Провадження у справі стосовно стягнення суми основного боргу у розмірі 348 609, 75 грн. припинити.
4.Клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки та надання розстрочки
щодо сплати пені, 3 % річних, штрафу з урахуванням індексу інфляції залишити без
задоволення.
Суддя С.Я. Тітков