КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7157/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Н.М. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення та додаткову пенсію, відповідно до ст. 48, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено що, особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком..

Стаття 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Позивач має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах визначеними ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 позивачу не правомірно виплачували щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 зазначеного Закону.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату основної, додаткової пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст. 48,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилання та доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не приймає до уваги, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.