Справа № 2-575/11 провадження № 22-ц/773/10/13 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.

Категорія: 46 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Овсієнка А.А., Шевчук Л.Я.

при секретарі Никитюк Ю.Ю.

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

19 липня 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 18.08.1984 року, шлюб розірвано згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2011 року. За час перебування у шлюбі ними було придбано житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1, тому просить виділити в натурі належну їй ? частину даного житлового будинку.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги та просила виділити їй в натурі ? частину земельної ділянки для обслуговування зазначеного житлового будинку.

ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, зазначаючи, що до спільного майна подружжя також належить магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_2, а тому просив визнати за ним право на ? частку у магазині, 1\2 частку торговельного обладнання та ? частку товару, що знаходиться у магазині. Крім того, ОСОБА_4, визнаючи, що будинок є спільною сумісною власністю подружжя, зазначає, що капітальний ремонт будинку проведено ним особисто уже після припинення подружніх стосунків, вартість робіт та матеріалів становить 100000 грн., а тому при поділі майна з позивачки ОСОБА_2 слід стягнути 50000 грн. вкладених у будинок коштів. Просив визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку по АДРЕСА_1, на ? частку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_2 у його користь 50000 грн. вкладених у ремонт будинку коштів.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

Виділено у власність ОСОБА_2 запроектоване приміщення 1-7* загальною площею 3,1 кв. м., запроектоване приміщення 1-7** загальною площею 8,7 кв.м, запроектоване приміщення 1-7*** загальною площею 2,2 кв.м, приміщення 1-8 загальною площею 14,8 кв.м, приміщення 1-6 загальною площею 5,5 кв.м, приміщення 1-9 загальною площею 4,0 кв.м, ганок (а1), ? сараю (Б-1), ? огорожі (1).

Виділено у власність ОСОБА_4 приміщення 1-5 загальною площею14,6 кв.м, приміщення 1-4 загальною площею 10,0 кв.м, приміщення 1-3 загальною площею 4,9 кв.м., приміщення 1-2 загальною площею 5,8 кв.м., приміщення 1-1 загальною площею 6,6 кв.м., ганок (а3), ? сараю (Б-1), ? огорожі (1), ворота з хвірткою (2).

Зобов»язано ОСОБА_2, ОСОБА_4 закласти дверний проріз між приміщеннями 1-8, 1-2, 1-5 і 1-6; влаштувати автономні інженерні мережі.

Зобов»язано ОСОБА_2 влаштувати перегородку товщиною 0,10 м з дверними прорізами в приміщенні 1-7 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщення 1-7*, 1-7** і 1-7*** з розмірами, які показані на плані; переобладнати приміщення 1-7** в кухню, 1-7* в коридор, 1-7*** у санвузол.

Зобов»язано ОСОБА_4 переобладнати приміщення 1-10 в кухню.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 290 грн. 54 коп. грошової компенсації за відхилення від вартості приміщення.

Постановлено скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку №650417, виданого на ім»я ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0510 га (розміри земельної ділянки вказано у додатку №2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Передати у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0510 га (розміри земельної ділянки вказано у додатку №2), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити земельну ділянку 0,0093 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2520 грн. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 734 грн. несплаченого судового збору.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані у вигляді арешту на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.10.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що рішення суду не відповідає нормам як матеріального так і процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, просять її задоволити, позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили та просять її відхилити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано 18.08.1984 року, а рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2011 року шлюб розірвано, що підтверджується копією рішення суду від 18.02.2011 року (а.с. 5).

За час перебування у шлюбі згідно договору купівлі-продажу від 23.10.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 6) подружжям було придбано житловий будинок в АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20716983 від 27.10.2008 року (а.с. 18) житловий будинок в АДРЕСА_1 та згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №650417 від 28 травня 2009 року (а.с. 17) земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належать на праві приватної власності ОСОБА_4

У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності.

Відповідно до висновку №0-298 судової будівельно-технічної експертизи від 13.01.2012 року ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1 становить 90541 грн. та поділ даного будинковолодіння в натурі можливий за запропонованими двома варіантами, на один з яких (варіант №1) погоджується позивачка ОСОБА_2 та відповідно до якого є погодження щодо запропонованих переобладнань Олицькою селищною Радою Ківерцівського району. Грошова компенсація за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння, становить 290 грн. 54 коп., яку сплачує перший співвласник другому.

Відповідно до висновку експертизи №0-101 запропоновано варіанти поділу земельної ділянки, які відповідають поділу будинковолодіння (а.с.190-194).

Отже, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірний будинок та земельна ділянка, набуті подружжям під час шлюбу, підлягають поділу в рівних частках.

Доводи апеляційної скарги про те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4 за власний рахунок провів капітальний ремонт зазначеного будинку, не підтверджуються належними доказами. З товарних чеків, наданих позивачем, убачається, що останнім придбавалися у 2010 році сантехніка та двері (а.с.76, 77), у травні 2010 року згідно накладної (а.с.91) будівельні матеріали, а згідно чеків та актів 14.01.11.р., 20.12.2010 року було проведено газифікацію даного будинку, тобто під час перебування сторін у шлюбі. Крім того, з висновку експертизи та інвентаризаційної справи, оглянутої судом апеляційної інстанції, убачається, що відповідачем ОСОБА_4 було проведено самовільне переобладнання та самовільну добудову даного будинковолодіння, що останній підтвердив у судовому засіданні, а тому дані роботи не можуть враховуватися при поділі спільного майна подружжя.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсації за проведений капітальний ремонт.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову про поділ магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_2, покликаючись на те, що приміщення магазину не зареєстровано у передбаченому законом порядку, являється власністю приватного підприємця ОСОБА_2, оскільки договір оренди земельної ділянки, на якій розташований даний магазин, укладено з ОСОБА_2 як фізичною особою - підприємцем.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи.

Так відповідно до рішення Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області №21 від 29 березня 2001 року підприємцю ОСОБА_2 за її заявою було погоджено місце розташування торгової точки по АДРЕСА_2 (а.с. 30), з ОСОБА_2 укладано договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності (а.с. 31-34).

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, зокрема, з копії свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 70), копії рішення Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області №77 від 31.10.2002 року про надання дозволу на здійснення торгівлі підакцизними товарами підприємцю ОСОБА_4 (а.с.71), плану земельної ділянки з розташуванням тимчасового торгового кіоску в АДРЕСА_2, у якому замовником зазначено ОСОБА_4 (а.с. 72), копії договору про постачання електричної енергії, укладеного між Ківерцівською філією Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 з зазначенням об»єкта обліку торговий кіоск АДРЕСА_2 (а.с.48-50), даний торговий кіоск був споруджений сторонами та використовувався для підприємницької діяльності як ОСОБА_4, так і ОСОБА_2 під час їх перебування у шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до висновку №0-90 від 12.06.2012 року судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 181-186) ринкова вартість магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в смт. Олика становить 23455 грн. З технічної характеристики даної споруди убачається, що вона є малою архітектурною спорудою, що підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_7, який проводив експертизу, а тому покликання суду на те, що споруда не зареєстрована у передбаченому законом порядку є безпідставним.

Таким чином, враховуючи, що даним магазином після розірвання шлюбу користується відповідачка ОСОБА_2 для здійснення нею підприємницької діяльності, що не заперечується позивачем ОСОБА_4, то даний магазин слід виділити ОСОБА_2, а в користь ОСОБА_4 з неї слід стягнути половину вартості його частки у даному приміщенні.

Разом з тим вимоги ОСОБА_4 про стягнення вартості обладнання та доходів від підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки не підтверджуються будь-якими доказами.

Довідка приватного підприємця ОСОБА_1 від 15.10.2011 року про те, що на початку 2007 року вона продала ОСОБА_4 холодильне обладнання на суму 12400 грн. (а.с. 98), не є беззаперечним доказом того, що дане обладнання було встановлене у спірному магазині, оскільки не містить інформації, яке конкретно обладнання було придбане ОСОБА_4 та для якого приміщення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову слід залишити без змін, а в частині відмови у зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Так, виходячи з того, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» був побудований спільно подружжям під час перебування у шлюбі, за ОСОБА_4 слід визнати право власності на 1/2 частку даного магазину, а тому, виділяючи магазин у власність відповідачки ОСОБА_2, враховуючи вартість магазину, яка становить відповідно до висновку експертизи 23455 грн., на користь ОСОБА_4 з неї слід стягнути половину вартості, тобто 11727,50 грн.

У решті позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити.

Оскільки зустрічний позов ОСОБА_4 задовольняється частково, то відповідно слід змінити розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_2 в дохід держави 117 грн. 27 коп. несплаченого судового збору щодо задоволеної позовної вимоги, а з ОСОБА_4 щодо неоплаченої частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено в сумі 616 грн. 73 коп., а в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у її користь слід стягнути з ОСОБА_4 понесені нею судові витрати: судовий збір 51 грн., витрати на ІТЗ 120 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 2040 грн. (а.с. 243, 244), а всього 2211 грн.

Керуючись ст. ст. 309, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, на підставі ст. 60 СК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2012 року в даній справі у частині відмови у задоволенні зустрічного позову та розподілу судових витрат скасувати.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_2 із спільного майна подружжя магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований на АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 11727 (одинадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 50 коп. вартості ? частки у магазині.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн.. понесених нею судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 616 (шістсот шістнадцять) грн.73 коп. судового збору, Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 117 (сто сімнадцять) грн. 27 коп судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: