Справа №2-1392 2007 рік
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 року Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Димова В.Б. при секретарі Туруті Ж.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог- ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 01.07.2007р. вона домовилась із відповідачкою про купівлю у неї житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3700 кв.м., яка не приватизована та належить до фонду земель Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області, за ціною 5 000 гривень 00 коп.
Житловий будинок належить відповідачці на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області 27.03.2007р.
Чоловік відповідачки - ОСОБА_3 дав згоду на продаж набутого ними під час шлюбу житлового будинку.
Позивачка зазначає, що малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані та не проживають у вказаному будинку.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу вона сплатила ОСОБА_2 за нерухоме майно 5 000 грн. Відповідачка передала їй житловий будинок, ключі та правовстановлюючі документи, а вона поселилася у будинок.
Позивачка вважає, що вони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу - предмету та ціни, відбулося повне виконання договору купівлі-продажу: вона сплатила за нерухоме майно обумовлену договором купівлі-продажу грошову суму, відповідачка звільнила для її проживання житловий будинок, у якому вона тепер проживає, але ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, пояснюючи це відсутністю часу, хоча відповідно до укладеного договору вона повинна була нести витрати по його нотаріальному оформленню. Все це порушує її права та охоронювані законом інтереси, таким чином створюючи перешкоди у здійсненні прав власника нерухомого майна.
З урахуванням наведених обставин позивачка просить визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, а за нею визнати право власності на це майно.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, але надіслала заяву до суду про визнання позову та про розгляд справи без її участі.
Третя особа - ОСОБА_3 також в судове засідання не з»явився, але надіслав заяву до суду про визнання позову та про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,
вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.4ст. 130ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно з ч.4ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідачка є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, про що свідчать наступні документи, досліджені в судовому засіданні: свідоцтво про право власності, видане виконкомом Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області 27.03.2007р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як убачається з розписки, складеної відповідачкою ОСОБА_2, та яка була надана суду позивачкою ОСОБА_1 на обґрунтування своїх вимог, позивачка ОСОБА_1 сплатила відповідачці ОСОБА_2 5000 грн. на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу житлового будинку який знаходиться в АДРЕСА_1.
Заява відповідачки, надіслана суду, свідчить про те, що дійсно між нею та позивачкою існувала домовленість про купівлю-продаж житлового будинку, умови якої були виконані, але вона ухилялася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Третя особа на стороні відповідачки без самостійних вимог - ОСОБА_3, який є чоловіком відповідачки, у надісланій суду заяві також вказує, що він не заперечував проти продажу житлового будинку і підтверджує, що він дійсно ухилявся від приїзду до нотаріальної контори для надання нотаріально посвідченої згоди на продаж житлового будинку, який є спільною сумісною власністю подружжя.
Крім того, позивачкою надано довідку виконкому Благоєвської сільської ради від 10.09.2007р. № 997, з якої убачається, що малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані та не проживають у вказаному будинку.
Таким чином, укладений між сторонами договір не порушує житлових прав
малолітніх та неповнолітніх дітей, а тому відповідає вимогам чинного
законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору( ч.1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст угоди не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; угода повинна бути укладена у формі, % встановленій законом, волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема за угодами. У ч.1 ст.334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Згідно з ч.3 СТ.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Суд приходить до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу-предмету та ціни, відбулося повне його виконання, зміст договору не суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Обставини, на які посилалася позивачка ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
За таких обставин суд вважає, що договір купівлі-продажу житлового будинку має бути визнаний дійсним, а за позивачкою ОСОБА_1 має бути визнано право власності на житловий будинок, який був предметом договору купівлі-продажу, та який знаходиться в АДРЕСА_1.
Суд також вважає, що визнання відповідачем пред'явлених позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 16, ст. 203, ч.1 ст. 209, ч.2 ст.220, ч.1 ст.328, ч.1 ч.3 ст.334, ч.1 ст. 638, ст. ст. 715, 716 ЦК України , ст.ст. 14,57,60, 113, ч.4 ст. 130, ч.4 ст. 174, 212, 213 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3700 кв.м., яка не приватизована та належить до фонду земель Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3700 кв.м., яка не приватизована та належить до фонду земель Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3700 кв.м., яка не приватизована та належить до фонду земель Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя