ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 144797/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.08.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в межах шести місяців з моменту звернення до суду включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено, визнано бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, отриманої у період з 10.02.2011 року до втрати такого права позивачем в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена, за цей період, постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року N 3491-VI, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає застосуванню до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто по 22 липня 2011 року включно.

Стосовно позовних вимог, щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, то колегія суддів приходить до висновку, що такі підлягають задоволенню за період з 10.02.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області - задовольнити частково, скасувати постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2011 року у справі № 2а-2148/11.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 10 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року із урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк