Номер провадження № 22-ц/785/839/13

Головуючий у першій інстанції: Мунтян О.О.

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О. С.

при секретарі Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 5», ОСОБА_2 на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісій комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 8», Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 5», третя особа: ОСОБА_2, - про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У грудні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до КУ «Міської стоматологічний поліклініки № 8» з вищезазначеним позовом.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу за № 64, від 18 жовтня 1988 року його було прийнято на посаду лікаря-стоматолога-терапевта «Стоматологічної поліклініки за № 8». Рішенням Одеської міської ради за № 1891-14 від 18 листопада 2003 року назву змінено на КУ «Стоматологічна поліклініка № 8».

Наказом за № 70-02 від 10 жовтня 2011 року «Про звільнення з роботи за прогул лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_3.» його було звільнено із займаної посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул, а саме - відсутності на робочому місці протягом робочого дня 13 серпня 2011 року.

Оскільки, як вказує позивач, 13 серпня 2011 року він був відсутнім на робочому місці з 9.00 по 13.00 годину з поважних причин та, крім того, зазначене звільнення проведено із грубим порушенням діючого законодавства, а саме порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, невідповідність обставин викладених у наказі про звільнення фактичним обставинам, на зазначене звільнення не було отримано дозволу первинної профспілкової організації членом якої він є.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити в повному обсязі- скасувати наказ за № 70-02 від 10 жовтня 2011 року «Про звільнення з роботи за прогул лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_3.» , ОСОБА_3 поновити на посаді лікаря-стоматолога-терапевта КУ «Стоматологічна поліклініка № 8», стягнути з КУ «Стоматологічна поліклініка № 8» на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26096 грн. 30 копійок за період з 10.10.2011 року по 10.08.2012 p..

Додатково пояснила, що обставини щодо поважності причин відсутності ОСОБА_3 на робочому місці 13 серпня 2011 року із 9.00 години до 13.00 години доведено належними доказами, а саме - довідкою ГУМВС України в Одеській області за № 31/4-СО-9 від 13.08.2011 року та відповіддю Департаменту внутрішньої безпеки УВБ в Одеській області за № 18/16-Г-73 від 12 березня 2012 року, а отже звільнення відбулось із порушенням вимог Закону.

Представник відповідачів у судовому засіданні у задоволені заявлених позовних вимог просив відмовити з підстав їх необґрунтованості, вказавши, що позивача у справі було звільнено із займаної посади законно, оскільки 13 серпня 2011 року ОСОБА_3 був відсутнім на робочому місці протягом всього робочого дня, що підтверджується відповідним рапортом, від надання пояснень з приводу підстав відсутності відмовився, дисциплінарне стягнення застосовано в межах строку визначеного законом.

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду представник відповідачів та третя особа принесли апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що рішення суду фактично виповнено, а позивач в теперішній час звільнився за власним бажанням.

В судове засідання апелянти вдруге не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну прир

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення с чинності можуть бути розірвані власником, або уповноваженим ним органа випадку прогулу, без поважних причин.

При цьому, виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України звільнення зі прогулу є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватись з додержанням правил встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. За вимогами зазначеної норми оформлюється звільнення працівників, які самовільно залишили роботу та випадку звільнення проводиться із зазначеним останнього дня роботи як дня з хоча наказ про звільнення може бути виданий пізніше.

Підстави та порядок застосування дисциплінарного стягнення передбачено положеннями ст.ст. 147- 149 КЗпП України.

Згідно вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен отримати від порушника дисципліни письмові пояснення.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави, або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частина 2 ст. 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один заява про поновлення на роботі розглядається більш одного року, не з вини працівника орган який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що рішення про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вимогами ст. 246 КЗпП України визначено, що первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 247 КЗпП України визначено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі організації надає або відмовляє у в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки у підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Положеннями п. 10 ст. 38 Закону України «Про професійні спилки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації дає або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з працівником, який є членом діючої профспілки.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених ст.ст. 43 і 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена підприємстві, і членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в дачі згоди на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі. Пунктом 18 Пленуму роз'яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевірити їх відповідність законові.

В свою чергу, п. 22 Пленуму роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3,4,7,8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст..ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Положеннями ст. 107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредитора та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт або розподільчий баланс, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють ся сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, яки й прийняв рішення про її припинення.

Одночасно, вимогами ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті приєднання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилась з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Права та обов'язки ліквідаційної комісії щодо задоволення вимог кредиторів, а також наслідки невиконання обов'язків, визначенні положеннями ст. 112 ЦК України

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 61 ЦПК України обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом, на підставі Наказу за № 64 від 18 жовтня 1988 року позивача у справі, ОСОБА_3, було прийнято на посаду лікаря-стоматолога-терапевта «Стоматологічної поліклініки № 8» (а.с. 5, 97).

Рішенням Одеської міської ради за № 1897-14 від 18.11.2003 року назву «Стоматологічна поліклініка № 8» змінено на Комунальну установу «Міська стоматологічна поліклініка № 8» (а.с. 5, 97).

Згідно із трудовим розкладом КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» затвердженого Головним лікарем КУ 14.07.2009 року для лікарів - стоматологів КУ встановлено 6-ти годинний робочий день, по суботах з 9.00 по 15.00 годину (а.с. 81-84).

Наказом за № 55-від 01 серпня 2011 року ОСОБА_3 надано щорічну відпустку тривалістю 31 календарних днів з 22 серпня 2011 року по 22 вересня 2011 року, включно (а.с. 31).

Відповідно до табелю використання робочого часу, станом за серпень 2011 року, КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8», погодженого головним лікарем КУ, вказано, що 13 серпня 2011 року позивач у справі ОСОБА_3 був відсутнім на робочому місці протягом робочого дня (а.с. 35).

Наказом головного лікаря КУ за № 70-ос від 10 жовтня 2011 року «Про звільнення з роботи за прогул лікаря-стоматолога-терапевта» ОСОБА_3 звільнено із займаної посади лікаря-стоматолога-терапевта КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» з 10 жовтня 2011 року у зв*язку із прогулом без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 6-7, 32), про що зроблено відповідний актовий запис у трудовій книжці за № 12 від 10.10.2011р. (а.с. 5, 97).

Із наказом Головного лікаря КУ за № 70-ос від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 ознайомлено, що підтверджується актом про відмову від підпису про ознайомлення (а.с. 33) та розпискою ОСОБА_3 у тексті наказу (а.с. 32зв.).

Підставою застосування до ОСОБА_3 зазначеного вище дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення визначено в т.ч. рапорт від 15 серпня 2011 року (а.с. 39) та акт про відмову від надання пояснень (а.с. 38).

Суд встановивши відповідні обставини прийшов до обґрунтованого висновку до висновку про задоволення вимог позивача у зв'язку порушенням при його звільненні вимог щодо порядку та підстав звільнення та відповідно скасування оскаржуваного наказу, з огляду на наступне.

При Установі створено первинну профспілкову організацію працівників КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8», яка у своїй діяльності керується діючим Законодавством України та в т.ч. положеннями Колективного договору затвердженого зборами конференції 14 липня 2009 року (а.с. 61-90).

Позивач є членом зазначеної первинної профспілкової організації (а.с. 26-27, 32).

Отже, виходячи з положень ст. 247 КЗпП України та приймаючи до уваги роз'яснення які надані п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» адміністрація КУ перед розірванням трудового договору за вимогами п. 4 ст. 40 КЗпП України зобов*язана отримати відповідну згоду профспілкового органу.

Звільнення повинно було бути погодженим із органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. В свою чергу відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі. Адміністрацією КУ на адресу первинної профспілкової організації КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» 19 серпня 2011 року направлено відповідне подання про надання висновку, щодо застосування до ОСОБА_3 у зв'язку із прогулом та невиходом 13 серпня 2011 року на робоче місце адміністративного стягнення у вигляді догани (а.с. 37).

26 серпня 2011 року в межах встановленого строку первинною профспілковою організацією КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» надано відповідь на зазначене подання (а.с. 36), згідно якої профспілкою повідомлено про неможливість його розгляду зв'язку із відпустками у яких перебувають члени комітету та перебуванням ОСОБА_3станом з 22.08.2011 року по 22.09.2011 року у щорічній черговій відпустці.

07 жовтня 2011 року первинною профспілковою організацією КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» повідомлено адміністрацію КУ щодо неможливості проведення засідання виборного органу первинної профспілкової організації у зв'язку із відсутністю кворуму, повідомлено про розгляд питання у встановленому законом порядку та зобов'язано адміністрацію КУ надати пояснювальну записку ОСОБА_3 (а.с. 34)

Крім того, судом встановлено, що адміністрацією КУ подання щодо розгляду виборним органом первинної профспілкової організації КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» питання про надання висновку, щодо застосування до ОСОБА_3, у зв'язку із прогулом та невиходом 13 серпня 2011 року на робоче місце, адміністративного стягнення у вигляді звільнення не подавалось. Стороною відповідача, в порушення вимог ст. 10 ЦПК України до суду не надано жодного належного допустимого доказу на спростування зазначеної обставини.

За висновком виборного органу - первинної профспілкової організації КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8», за наслідками розгляду подання КУ від 19 серпня 2011 року на засіданні комісії проведеному 11 жовтня 2011 профспілковим комітетом згоду на застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не надано та запропоновано переглянути наказ про звільнення від 10 жовтня 2011 року, що підтверджується протоколом засідання профкому (а.с. 26-27).

Отже, за таких обставин, суд прийшов до правильного висновку про порушення адміністрацією КУ «Міської стоматологічної поліклініки № 8» порядку застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідно вимог п. 10 ст. 247 КЗпП України та як наслідок порушення порядку звільнення, що в свою чергу є самостійною підставою для поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді із скасуванням оскаржуваного наказу.

Крім того, судом встановлено, що згідно довідки за № 31/4-СО-9 від 13 серпня2011 року виданої слідчим СВ ОМУ УМВС України в Одеській області 13 серпня 2011 року ОСОБА_3 з 9 години 00 хвилин по 12 годину 40 хвилин перебував у слідчому відділі ОМУ УМВС України в Одеській області за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 44 у зв'язку із проведенням слідчих дій по кримінальній справі за № 02201100133 (а.с. 15).

Обставини щодо перебування ОСОБА_3 у зазначений час -13 серпня 2011 року, у приміщенні слідчого відділу ОМУ УМВС України в Одеській області за адресою м. Од« вул. Преображенська, 44 при проведенні слідчих дій також підтверджується відповіддю Департаменту внутрішньої безпеки УВБ в Одеській області за № 18/ 16-Г-73 від 12 березня 2012 року (а.с. 178).

Зазначені обставини будь-якими належними та допустимими доказами не спростовуються, а тому суд правильно критично поставився до заперечень представника співвідповідачів щодо недостовірності інформації викладеної у зазначених доказах, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, навіть якщо припустити відсутність ОСОБА_3 13 серпня 2011 року на робочому місці, підстави для застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вимогами п. 4 ст. 40 КЗпП України, якою визначено право на розірвання трудового договору у разі відсутності працівника на робочому місці більш ніж три години, без поважних причин, відсутні.

Суд також критично поставився до заперечень представника співвідповідачів щодо неповажності причин відсутності ОСОБА_3 на робочому місці 13.08.2011 року у зв'язку із участю останнього у слідчих діях, по яких його не було офіційно викликано та наявність у останнього права на відмову від прийняття участі у зазначених діях, з огляду на наступне.

Вимогами ст. 127 КПК України передбачено що при провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов'язкова присутність не менш двох понятих, тому за таких обставин, суд прийшов до висновку, що участь фізичної особи у проведенні слідчих дії не суперечить моральним засадам суспільства та діючому Законодавству України, та відповідно з урахуванням положень ч. 4 ст. 40 КЗпП України та роз'яснень, які надані п. 22 Пленуму не може бути не прийняті судом до уваги як доказ на підтвердження поважності причин відсутності ОСОБА_3 на робочому місці.

Крім того, під час розгляду даної цивільної справи, не знайшли свого підтвердження і обставини на які містяться посилання у оскаржуваному наказі головного лікаря КУ за № 70-ос від 10 жовтня 2011 року щодо системності допущення ОСОБА_3 порушень трудової дисципліни.

Так, з записів зроблених у трудовій книжці позивача вбачається, що записи щодо застосування до ОСОБА_3 за час праці у зазначеній установі, а саме з 20 жовтня 1988 року по 10 жовтня 2011 року, отже майже за 23 роки праці, заходи дисциплінарних стягнень відсутні (а.с. 3-5, 85-87).

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосоване до ОСОБА_3 за наказом за № 58 від 15.12.2010 року скасовано Наказом за № 59 від 16.12.2010 року «Про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення».

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосоване до ОСОБА_3 за наказом за № 48адм від 05 жовтня 2011 року «Про накладення адміністративного стягнення» (а.с. 43) застосовано без отримання відповідної згоди відповідної профспілкової організації (а.с. 26) без проведення відповідного запису у трудовій книжці.

Таким чином, судом виходячи крім того з роз'яснень, які надані п. 22 Постанови Пленуму, при вирішенні спору щодо обґрунтованості застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення приймаються до уваги встановлені обставини за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Також, судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради за № 1659-4 від 23 грудня 2011 року «Про реорганізацію комунальних установ «Міська стоматологічна поліклініка №8» та «Дитяча міська стоматологічна поліклініка № 5» шляхом приєднання до Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 5» вирішено припинити юридичну особу КУ «Міська Стоматологічна поліклініка №8», шляхом приєднання (а.с. 169).

Рішенням ОМР за № 59 від 16 лютого 2012 року «Про створення комісії з припинення» вирішено створити комісію з припинення Комунальної установи «Міська Стоматологічна поліклініка №8» (а.с. 169, 171-172).

Виходячи з вимог ст. 104 ЦК України, якою передбачено, що юридична особа вважається припиненою з часу внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення та приймаючи до уваги Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АА № 986502 (а.с. 208-209), за даними якого запис про припинення юридичної особи - КУ «Міська Стоматологічна поліклініка №8», до Єдиного державного реєстру не внесено, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо поновлення позивача у справі ОСОБА_3 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта саме у КУ «Міська стоматологічна поліклініка №8».

Так, згідно до п. 3.10 Наказу Управління охорони здоров'я за № 76 від 23 лютого 2012 року «Про реорганізацію КУ «Міська стоматологічна поліклініка №8» шляхом приєднання до КУ «Міська стоматологічна поліклініка №5»» приймання працівників до Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №5» здійснюється шляхом переводу їх з штату Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №8» у відповідності з діючим законодавством про працю України (а.с. 173-174).

З відповіді Управління охорони здоров'я за № 01-09/226 від 09.07.2012 року вбачається, що у 2012 році на викання припису Державної фінансової інспекції України у зв'язку із зменшенням бюджетного фінансування стоматологічної служби міста, відбулось скорочення кількості бюджетних ставок лікарів-стоматологів з наданням можливості працівникам, що вивільняються працевлаштування у відділеннях платних послуг (а.с. 171-172).

Отже, за таких обставин, суд прийшов до висновку, що за наявності затвердженого 27 квітня 2012 року штатного розкладу КУ Міська Стоматологічна поліклініка №5» з урахуванням приєднання юридичної особи Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №8» приймання працівників проводиться переводу їх з штату Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка у відповідності з діючим законодавством про працю України або з наданням можливості працівникам, що вивільняються працевлаштування у відділеннях платних послуг.

Крім того, виходячи з положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України є обґрунтованими і позовні вимоги щодо стягнення із співвідповідача - Ліквідаційної комісії КУ, суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26 096 грн. 30 коп., в межах заявлених позовних вимог.

Середній заробіток позивача за період праці на посаді лікаря-стоматолога-терапевта КУ «Міська Стоматологічна поліклініка №8» , станом з січня по грудень 2011 року склала суму у розмірі 2 609 грн. 63 коп., згідно довідки КУ (а.с. 89), час вимушеного прогулу станом з 10 жовтня 2011 року по 10 серпня 2012 року, в межах заявлених вимог, становить 10 місяців. Таким чином, сума яка підлягає стягненню у порядку положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України складає - 26 096 грн. 3О коп..

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 5» та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Судді: Г.О. Косогор

О.С.Комлева