ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5023/4681/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

прокурор Харківської обласної прокуратури - Кондратюк Н.А. - посвідчення №009093 від 12.10.2012р.;

від позивача - Танчак Н.В. - за довіреністю від 10.05.2012р. №38-2072/470;

від відповідача - Голубовський І.В. - за довіреністю від 26.02.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ", м. Харків (вх.№3829 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012р.

у справі № 5023/4681/12

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ", м. Харків

про стягнення 144 394,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі №5023/4681/12 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ" на користь КП "Харківські теплові мережі" 144 394,57грн. основного боргу; стягнуто з ТОВ Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ" на користь Державного бюджету України 2 887,89грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції з посиланням на ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України мотивоване тим, що наявність заборгованості у відповідача перед КП «Харківські теплові мережі» за несвоєчасне виконання умов тимчасового договору про постачання теплової енергії від 01.11.2006р. №7147, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання по сплаті за отриману теплову енергію, підтверджена рахунками за спожиту теплову енергію та актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний КП «Харківські теплові мережі» та ТОВ Агентство нерухомості «РЕСТРІЕЛТ». Крім того, суд першої інстанції з посиланням на ст.36-1 Закону «Про прокуратуру», ст.121 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» дійшов висновку про правомірність пред'явлення позову заступником прокурора з визначенням інтересу держави та необхідністю їх захисту.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ" (відповідач у справі) з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі №5023/4681/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову заступника прокурора Київського району м. Харкова в частині позовних вимог, заявлених в інтересах держави в особі Харківської міської ради, а в частині позовних вимог, заявлених в інтересах КП "Харківські теплові мережі", залишити позов заступника прокурора Київського району м. Харкова без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом Харківської області не взято до уваги, що відповідач не є власником квартир, в які постачається тепло на підставі тимчасового договору про постачання теплової енергії від 01.11.2006р. №7147, що підтверджується листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 03.11.2012р. №9854, а з Харківською міською радою відповідач не перебуває в жодних правовідносинах щодо зазначеного договору.

Також скаржник зазначає, що Законом України «Про прокуратуру» та Господарським процесуальним кодексом України не надано повноважень прокурору звертатися до господарського суду з позовом в інтересах комунальних підприємств та в інтересах органів місцевого самоврядування з питань, що віднесені до власної компетенції цих органів, а не делегованих повноважень органів виконавчої влади.

Відзивом на апеляційну скаргу від 19.12.2012р. КП «Харківські теплові мережі» (позивач у справі) заперечує проти апеляційної скарги відповідача та просить відмовити в її задоволенні, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. При цьому зазначає, що на підставі розпоряджень про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012р.р. та тимчасового договору про постачання теплової енергії від 01.11.2006р. №7147 здійснено постачання теплової енергії до житлових будинків відповідача. Крім того, вказує на те, що відповідач не заперечує проти суми боргу, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.11.2012р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. у зв'язку з хворобою судді Камишевої Л.М. для розгляду справи №5023/4681/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Хачатрян В.С., судді Лакізи В.В. (т.ІІІ, а.с. 77).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі №5023/4681/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову заступника прокурора Київського району м. Харкова в частині позовних вимог, заявлених в інтересах держави в особі Харківської міської ради, а в частині позовних вимог, заявлених в інтересах КП "Харківські теплові мережі", залишити позов заступника прокурора Київського району м. Харкова без розгляду.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі №5023/4681/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор підтримав позицію представника позивача та просив залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі №5023/4681/12 , а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.11.2006р. між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (енергопостачальна організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством нерухомості «Рестріелт» (споживачем) укладений тимчасовий договір про постачання теплової енергії №7147, згідно з п.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (т.І, а.с.10-12).

Відповідно до п.2.1 цього договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до даного договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію; гаряче водопостачання; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Згідно з п.5.3 даного договору споживач, що має прилад обліку, здійснює облік теплової енергії згідно з додатком 5 до цього договору.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що при відсутності вузлів обліку або виходу їх з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом.

У п.6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за їх використання. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до договору кількість теплової енергії, що і є заявою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п.6.2, 6.3 цього договору).

Пунктом 10.4 договору сторони домовилися, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

У додатку №4 від 01.12.2007р. до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р. №7147 визначено перелік об'єктів теплоспоживання, а саме: пр. Косіора,122,А (окрема будівля, з обліком споживання теплової енергії за приладами обліку, загальна площа - 18119м.2), вул. Ньютона,8А (окрема будівля, S- 1589,45м.2 , облік споживання теплової енергії - по приладам обліку), вул. Маршала Рибалко,56 (окрема будівля загальною площею 4057м.2, облік споживання теплової енергії - по приладам обліку), вул. Текстильна,4 (окрема будівля, S - 3538,5м.2, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом) (т.ІІІ, а.с.70).

01.09.2009р. між тими ж сторонами укладено додаток №4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р. №7147, у якому визначено перелік об'єктів теплоспоживання, який аналогічний тому, що визначений у додатку №4 від 01.12.2007р. та вказана менша площа будівлі, розташованої за адресою: вул. Текстильна,4 , а саме, S - 3333,60м.2 (т.ІІІ, а.с.54).

Згідно з актами підключення споживача до джерела теплової енергії від 17.10.2011р. №176/6806, від 17.10.2011р. №172/8484, від 15.10.2011р. №170/7551, від 17.10.2011р. №171/9675 на підставі розпорядження міського голови від 03.10.2011р. №4579 проведено підключення споживача ТОВ АН «Рестріелт» з окремим вводом за адресами: м.Харків, вул. Текстильна, 4; вул. Рибалко, 56, пр. Косіора,122А, вул. Ньютона, 8А (т.І, а.с.19-22).

09.04.2012р. на підставі розпорядження виконкому від 06.04.2012р. №1579 проведено відключення споживача ТОВ АН «Рестріелт», розташованого за адресами: м.Харків, вул. Текстильна, 4; вул. Рибалко, 56, пр. Косіора,122А, вул. Ньютона, 8А, що відображено в актах відключення споживача від джерела теплової енергії від 09.04.2012р., відповідно, №176/6300, №172/8233, №170/9350,№171/8626 (т.І, а.с.19-22).

Вказані акти підтверджують факт споживання Агентством нерухомості «Рестріелт» теплової енергії з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.

21.06.2012р. між ТОВ АН «Рестріелт» та КП «Харківські теплові мережі» складений об'єднаний акт звірки відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання, у якому зазначено, що згідно даних КП «Харківські теплові мережі» станом на 01.06.2012р. за споживачем рахується заборгованість у розмірі 147394,57грн., вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (т.І, а.с.89).

05.11.2012р. між тими ж сторонами складено акт звірки об'єднаний, у якому зазначено, що станом на 01.10.2012р. за споживачем рахується дебіторська заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 144394,57грн. (т.ІІ, а.с.61).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснював оплату за поставлену теплову енергію, що підтверджується рахунками-фактури від 09.04.2012р., від 06.03.2012р., від 07.05.2012р. та банківськими випискамми (т.І, а.с.22-24, 49-85), у зв'язку з чим станом на 17.10.2012р. у нього утворилась заборгованість у розмірі 144394,57грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2012р. у справі № 5023/4681/12 позов задоволено з підстав, викладених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р. №7147.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ АН «Рестріелт» та КП «Харківські теплові мережі» укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії від 01.11.2006р. №7147, п.10.4 якого встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії, про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, а отже, даний договір є дійсним на момент виникнення спірних правовідносин. На виконання вказаного договору КП «Харківські теплові мережі» поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується матеріалами справи, проте ТОВ АН «Рестріелт» несвоєчасно виконувало прийняті на себе грошові зобов'язання по оплаті теплової енергії за договором від 01.11.2006р. №7147, у зв'язку чим за період з березня 2012року по квітень 2012 року за ним утворився борг у сумі 144394,57грн., який визнаний відповідачем в актах звірення взаємних розрахунків від 21.06.2012р. та 05.11.2012р., підписаних сторонами без доповнень та зауважень.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язується, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Доводи апелянта про відсутність його вини у несвоєчасному розрахунку за поставлену теплову енергію, оскільки він не є власником жодної квартири, до яких постачається теплова енергія на підставі договору від 01.11.2006р. №7147, а власники квартир житлового будинку, який знаходиться за адресою: пров. Косіора,11-а, м. Харкова не забезпечують належної оплати теплової енергії ТОВ АН «Рестріелт», що зумовлює неможливість для нього своєчасно розрахуватись за поставлену теплову енергію, відхиляються Харківським апеляційним господарським судом, оскільки невиконання договірних зобов'язань третіми особами перед відповідачем не звільняє ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором постачання теплової енергії від 01.11.2006р. №7147.

Крім того, судовою колегією апеляційної інстанції вважаються безпідставними та відхиляються за необґрунтованістю доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у прокурора на звернення до господарського суду з позовом в інтересах комунального підприємства з наступного.

Відповідно до положень статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» належить до комунальної власності Харківської міської ради, основним предметом діяльності якого є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності пред'явлення позову заступника прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП «Харківські теплові мережі», який полягає у запобіганні загрозливої ситуації з екологічної безпеки на території м. Харкова.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ТОВ Агентства нерухомості «Рестріелт» слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. у справі № 5023/4681/12 - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості «Рестріелт».

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства нерухомості «Рестріелт» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. у справі № 5023/4681/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений та підписаний 01.03.2013р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.