3 листопада 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі - продажу частково недійсним, визнання права власності та повернення майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11серпня 2004 року,

  в с т а н о в и л а:

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу частково недійсним, визнання права власності та повернення майна.

Зазначала, що згідно договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласниками квартири АДРЕСА_1 стали вона та ОСОБА_4.

Коштів на придбання зазначеної квартири ОСОБА_4. не вносив, а в рахунок компенсації, відповідно до усної домовленості між ними,  пообіцяв передати ОСОБА_1 недобудований будинок в АДРЕСА_2.

Водночас, в рахунок компенсації за недобудований будинок ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 майно: телевізор “Філіпс” вартістю 2200грн, вироби із золота на загальну вартість 1300 грн., два крісла, журнальний стіл, диван, дві шафи з вітальні, кухонна шафа, пилосос “Ракета”, холодильник “Донбас”, стіл розкладний, п'ять стільців, кухонний стіл та 6 стільців. 

Посилаючись на те, що ОСОБА_4. відмовився передати їй недобудований будинок, повернути отримане від неї майно та передати їй у власність ½ частини спірної квартири, вважала договір купівлі-продажу квартири  АДРЕСА_1 укладеним внаслідок обману зі сторони ОСОБА_4 та просила суд визнати зазначений договір частково недійсним, визнати за нею право власності на ½ квартири  та повернути майно.

В послідуючому ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги та відмовилась від витребовування  6 стрільців.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 серпня 2005 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове, - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлене у справі рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                           у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11серпня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.