6 листопада 2006 року                                           м.Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0167 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працювала у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом НОМЕР_1 її було незаконно звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Позивачка просила поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

             Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2005 року позов задоволено, постановлено поновити ОСОБА_1 на роботі та стягнути на її користь із військової частини А-0167 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Додатковим рішенням цього ж суду від 17 лютого 2005 року суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначено в розмірі 1856 грн.  40 коп.

             Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2005 року рішення суду першої інстанції від 4 лютого 2005 року залишене без змін.

             У касаційній скарзі військова частина А-0167 просить скасувати ухвалені в справі рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу військової частини А-0167 відхилити, рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2005 року та ухвалу  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2005 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін

                                                                                                                    В.М.Шабунін