У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 про зміну умов договору купівлі-продажу,
в с т а н о в и л а :
У червні 2005 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови укладеного з ним договору купівлі-продажу об”єкту незавершеного будівництва цегельного заводу.
ОСОБА_1 пред”явив зустрічний позов, просив внести зміни до договору купівлі-продажу, зазначивши, що об”єкт незавершеного будівництва передається йому для розбирання.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 15 березня 2006 року у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Середи О.М. відхилити, рішення Апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін