Судове рішення #284238
У Х В А Л А

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

     

          7 листопада 2006 року                                                    м. Київ

 

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерної компанії (далі-АК) “Харківобленерго” про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

 

              У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працював у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, із зазначеної посади з окладом 1500 грн. він 13 травня 2003 року був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію, однак за квітень, травень 2003 року його заробітна плата була нарахована із посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_2 - 720 грн., із такого ж посадового окладу була й нарахована вихідна допомога відповідно до умов колективного договору; оскільки своєї згоди на перевід на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 він не давав, відповідні суми йому виплачені не у повному обсязі. Позивач просив стягнути невиплачену заробітну плату за квітень, травень 2003 року, а також невиплачену частину вихідної допомоги та 5000 грн. на відшкодування заподіяної порушенням його прав моральної шкоди.

            Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2004 року позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивача із АК “Харківобленерго” невиплачені йому кошти в сумі 6564 грн. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

            Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване й постановлене нове рішення про відмову в задоволенні позову.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.                  

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 

у  х  в  а  л  и  л  а :

 

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

 

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

 

                                                                                                                В.М.Шабунін

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація