6 листопада 2006 року                                           м.Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 травня 2003 року її побила відповідачка, заподіявши тілесні ушкодження, у результаті чого вона була вимушена витратити кошти на лікування, діями ОСОБА_2 їй також заподіяна моральна шкода. Позивачка просила стягнути 498 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

             Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2004 року позов задоволено частково, постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 498 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 25 грн. на відшкодування витрат по оплаті юридичної допомоги, а також стягнути із ОСОБА_2 51 грн. державного мита в доход держави.

             Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2004 року рішення суду першої інстанції змінене, скасоване в частині задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди і в задоволенні позову в цій частині відмовлено, суму державного мита зменшено до 17 грн.; в решті рішення залишене без змін.

             У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін

                                                                                                                    В.М.Шабунін