8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2013 року Справа № 2а/1270/3823/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Якимчук В.В.

за участю сторін:

представника позивача Петрощук К.В.

представника відповідача Третьякової О.В.

прокурора Трофименко П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький склопластик" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.11.2011 №0000092306 ,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» (далі - позивач) звернулось з вказаним позовом до Державної податної інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.11.2011 №0000092306.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі акта №1901/23-36221647 від 19.10.11 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011». Не погоджуючись з висновками акта позивач 26.10.2011 надав на нього заперечення. Відповідачем проведено перевірку питань, що стали предметом заперечень, про що складено акт від 15.11.2011 №2037/23-36221647. На вказаний акт позивачем також було надано заперечення.

Отримавши податкове повідомлення-рішення 25.11.2011, позивач звертався із скаргами до ДПА Луганської області та Державної податкової служби України. Рішенням від 20.04.2012 оскаржуване повідомлення-рішення було залишено без змін.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству України та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов (том 2 а.с.101-104), просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні підтримав пояснення представника відповідача, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик», ідентифікаційний код 36221647. зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 09.01.2009 року, внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с.25,26) та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

З 01.09.2011 по 12.10.2011 посадовими особами ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77 ПК України та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2011 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «НВО «Сєвєродонецький Склопластик», код 36221647, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, за результатами проведення якої складено акт від 19.10.2011 № 1901/23-36221647 (том 1 а.с.174-237).

Згідно висновків акта від 19.10.2011 № 1901/23-36221647 перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВО «Сєвєродонецький Склопластик»:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.3 п.139.1 ст.139, п.3, п.5 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток до сплати всього в сумі 21883,50 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року на 14219,00 грн., 4 квартал 2010 року на 7664,50 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 7484789,00 грн., у тому числі: 1 квартал 2011 року на 2178486,88 грн., 2 квартал 2011 року на 5306302,12 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України завищено суму податкового кредиту на загальну суму 32377,24 грн., у тому числі: за липень 2010 року на суму 3778,96 грн., за серпень 2010 року на суму 12714,48 грн., за вересень 2010 року на суму 4431,60 грн., за жовтень 2010 року на суму 6593,60 грн., за грудень 2010 року на суму 1232,00 грн., за червень 2011 року на суму 3626,60 грн.;

- на порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ «НВО «Сєвєродонецький Склопластик» занижено бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 6192908,03 грн., у тому числі по періодах: вересень 2010 року в сумі 1893240,20 грн., жовтень 2010 року - 433767,20 грн., листопад 2010 року - 619362,03 грн., січень 2011 року - 249263,72 грн., лютий 2011 року - 330569,97 грн., березень 2011 року - 32770,72 грн., квітень 2011 року - 934211,25 грн., травень 2011 року - 956852,07 грн., червень 2011 року - 742870,87 грн.;

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування ПДВ, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування, та така сума згідно з п.п.7.7.3 цього пункту та п.200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

- п.1, 9 ст.3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині незабезпечення друкування та зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та не роздрукування відповідних розрахункових документів встановленої форми;

- п.249.6 ст.249 ПК України, в результаті чого встановлено заниження екологічного податку у 1 кварталі 2011 року на 52,50 грн.;

- п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.169.1.2, 169.1.3, 169.4.1 п.169.1, 169.4 ст.169, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 1596,27 грн., у тому числі у 2011 році на суму 1596,27 грн.;

- п.51.1 ст.51 розділу ІІ, абз. б) п.176.2 ст.176 ПК України, надано рахунок за формою 1-ДФ до органу державної податкової служби за місцем свого розташування з відсутністю інформації про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків по СГ-ФО за період з 01.01.2011 по 30.06.2011;

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 в частині не своєчасності оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 3673,69 грн.

На підставі акта перевірки від 19.10.2011 № 1901/23-36221647 ДПІ в м. Сєвєродонецьку винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 № 0000092306, яким згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, ст.77 ПК України, за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.4 ст.200 ПК України, ТОВ «НВО «Сєвєродонецький Склопластик» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 194 603,03 грн. (том 1 а.с.173).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Пунктом 200.10.ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Виходячи з вимог п. 200.11., 200.14 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Висновки податкового органу, що викладені в акті планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 за № 1901/23-36221647 від 19.10.2011 обумовлені тим, що станом на 28.09.2011 серед постачальників позивача виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у липні 2010 р. на суму 1 248 489,11 грн., у серпні 2010 - 276649,95 грн., у вересні 2010 - 26291,99 грн., у жовтні 2010 - на суму 62733,51 грн. в тому числі: ТОВ «Луганська електротехнічна компанія», ПП «Луганськенерголюкс», ПП «Іллекс Луганськ», ВАТ «Об'єднання Склопластик», ТОВ «Інкор і Ко», ТОВ «Укрхімтрейд». ТОВ «ПК Адамас», ПП «Лабірінт-С». Відповідей на запити до відповідних податкових органів на проведення зустрічних звірок не отримано.

В акті, з посиланням на норми ст.ст. 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, зазначено також про укладання позивачем правочинів, які не спричинили настання реальних наслідків, з ТОВ «Тродос плюс», ТФК «Юпітер», ТОВ «ВІТНА», ПП «Інтенція», оскільки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових та виробничих потужностей економічно необхідних для здійснення господарських операцій, що встановлено іншими податковими органами під час здійснення перевірок вказаних підприємств.

Крім того, виходячи зі змісту акта перевірки від 19.10.2011, де відповідачем зазначено, що у період з липня 2010 року по червень 2011 року (за виключенням листопада 2010) підприємством декларувалось від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а саме за червень 2011 року - 1145714,40 (сторінка 46 акту перевірки).

Відповідач вказує, що, маючи право заявити бюджетне відшкодування з ПДВ починаючи з липня 2010 року, таке право позивачем не декларувалось, тобто призвело до заниження суми бюджетного відшкодування. Тому в силу норм ст. 7 Закону 168 та ст. 200 ПК України вважається, що платник добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування, та така сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а тому ТОВ «Науково - виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» занижено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 6 192 908,03 грн.

Таким чином, підставами для зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування стали висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження фактичної сплати ПДВ, укладення позивачем угод, які не спричинили правових наслідків, та висновках про відсутність у позивача права включати суми від'ємного значення попередніх податкових періодів до податкової декларації за липень 2011 року.

При цьому, як у акті перевірки від 19.10.2011 № 1901/23-36221647, так і в акті від 15.11.2011 №2037/23-36221647 відповідач зазначає, що перевіркою нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

За приписами п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу норм п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про порушення строків включення сум до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних в актах перевірок не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 позивачем віднесено до податкового кредиту суми податків за господарськими операціями постачання, купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, отримання транспортних послуг, в тому числі перевезення, зберігання транспортних засобів, послуг зв'язку, послуг з ремонту та обслуговування оргтехніки, виготовлення бланків, штампів та печаток, будівельно-ремонтних послуг та інше.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи, договори, акти виконаних робіт (прийнятих послуг), накладні, податкові та видаткові накладні, рахунки, вантажні митні декларації, прибуткові ордери.

Оцінюючи дотримання позивачем норм, які регулюють порядок віднесення сум податку до податкового кредиту, суд враховує, що, як зазначалось, безпосередньо відповідач в акті перевірки від 19.10.2011 підтверджує правомірність та повноту формування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 7 937 294,00 грн. та податкового кредиту в сумі 17 637 651,00 грн. (стор. 23, 28 акта). Відтак, підтвердженим є і заявлене до відшкодування від'ємне значення між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань в розмірі 9 700 356,00 грн.

Суд враховує також, що у актах перевірок, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не зазначено, по яких саме господарських операціях позивача відсутнє фактичне підтвердження сплати податку. Не надано відповідних пояснень представником відповідача і в судовому засіданні.

В свою чергу, на підтвердження оплати ПДВ за господарськими операціями, які стали підставою для формування податкового кредиту, позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні, видаткові накладні, приходні ордери, рахунки - фактури, що, на думку суду, спростовує висновки податкового органу, вказані в акті перевірки від 19.10.11., про безпідставне включення до складу бюджетного відшкодування суми 2 329 357,33 грн., як непідтвердженої фактичною оплатою.

При цьому сума фактична сплачена позивачем у попередніх податкових періодах (11 375 890,39 грн.) перевищує суму, заявлену до бюджетного відшкодування (9 700 356,00 грн.).

З огляду на підтвердження відповідачем в акті перевірки правомірності формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за перевірений період, не підлягають врахуванню й твердження податкового органу про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку за нікчемними правочинами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За вимогами п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового оргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу норм п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На думку суду, наведеними нормами встановлено, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.5. ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з огляду на приписи п. 200.5 ст. 200 ПК України висновками перевірки не заперечується.

Пунктом 200.6. ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Оскільки у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих за період з січня по липень 2011 року товариством не було відображено рішення про зарахування у повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних періодів, а саме в рядку 23.2 декларацій сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем не зазначена.

Товариством було задекларовано в деклараціях за період з січня по червень 2011 року суму від'ємного значення в рядок декларації 24 як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - 23).

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2011 позивачем було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 9 700 356,00 грн., що відображено в рядку 23.1 податкової декларації.

Згідно з п.п. 200.7., 200.8., 200.9. ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Суд вважає, що наведені норми п.п. 200.3, 200.4, 200.7, 200.8, 200.9 ПК України спростовують твердження відповідача про те, що у зв'язку з відсутністю відображення рішення про повернення сум від'ємного значення у відповідних рядках декларацій з ПДВ (на рахунок у банку або в рахунок майбутніх платежів) за попередні періоди, позивач втратив право на бюджетне відшкодування, оскільки приписами ст. 200 ПК України прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування або про зарахування належної йому суми у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, чітко визначено як право платника.

Таким чином, позивач задекларував за липень 2011 року суму від'ємного значення до відшкодування, правомірно скориставшись належним йому правом.

У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на норми п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України, зазначив, що, оскільки позивачем не заявлялась до бюджетного відшкодування сума від'ємного значення попередніх податкових періодів, то слід вважати, що позивач добровільно відмовився від отримання бюджетного відшкодування.

Проте, суд не приймає ці твердження відповідача, оскільки вважає їх безпідставними безпосередньо в силу закону.

Так, виходячи з норм пп. «а» п. 200.14. ст. 200 ПК України, на які посилається відповідач, якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Тобто, обставиною, яка надає підстави вважати, що платник відмовляється від бюджетного відшкодування, є лише випадок, у якому сума бюджетного відшкодування, нарахована податковим органом, перевищує суму бюджетного відшкодування, яку визначено платником.

У даному випадку мова йде саме про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленої у декларації з ПДВ за липень 2011 року, тобто, норми п. «а» п. 200.14 ст. 200 ПК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.11.2011 №0000092306 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький склопластик" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.11.2011 №0000092306 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 17.11.2011 №0000092306, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 194 603,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький склопластик" судові витрати у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 07 березня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник