У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

         20 листопада 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом районного спортивно-технічного клубу первинної організації Товариства сприяння обороноздатності (далі - ТСО) України закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) “Новокраматорський машинобудівний завод”  до ОСОБА_1, Північно-Донецького представництва Фонду державного майна України, приватного підприємства “Крампостачсервіс”, приватного підприємства “Крамоіл” про визнання угод недійсними,

в с т а н о в и л а :

             У березні 2003 року районний спортивно-технічний клуб первинної організації ТСО України ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”  звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі наказу представництва Фонду від 12 квітня 2001 року було укладено договір купівлі-продажу підвального приміщення в будинку АДРЕСА_1, цей договір порушує їх (позивача) права, також рішенням господарського суду від 21 травня 2002 наказ  від 12.04.2001 року визнано недійсним.

             У зв”язку з неодноразовим відчуженням в подальшому підвального приміщення до участі у справі були притягнуті приватні підприємства  “Крампостачсервіс” та “Крамоіл”.

             Рішенням Краматорського міського  суду від 26 грудня 2003  року у задоволенні позову відмовлено.

             Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2004 року зазначене рішення міського суду скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.

            У касаційних скаргах Північно-Донецьке представництво Фонду державного майна України та приватне підприємство “Крамоіл” просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарг не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційні скарги Північно-Донецького представництва Фонду державного майна України та приватного підприємства “Крамоіл” відхилити, рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін