6 листопада 2006 року                                                                               м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець - Подільського вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва про скасування наказу та поновлення у навчанні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від  26 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 7 липня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Кам'янець - Подільського вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва про скасування наказу та поновлення у навчанні.

Зазначав, що він з 1 вересня 2003 року навчався на першому курсі за спеціальністю “Електромонтажник освітлення та освітлювальних мереж”  в зазначеному навчальному закладі.

Наказом  НОМЕР_1 був відрахований із училища за пропуск занять без поважних причин.

Посилаючись на те, що був відрахований незаконно, оскільки постановою суду від 10 лютого 2004 року був поміщений в психіатричну лікарню для проведення експертизи, а також не мав пропусків занять без поважних причин і в інші періоди навчання, просив наказ про його звільнення скасувати та поновити його в навчанні.

 Рішенням Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від  26 квітня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 7 липня 2004 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати постановлені у справі  судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від  26 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 7 липня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.