20 листопада 2006 року                                                                           м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю   сільськогосподарсько - виробнича фірма “Генетика” (далі- ТОВ СВФ “Генетика”) про стягнення заборгованості  по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми нарахованої премії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю   сільськогосподарсько- виробнича фірма “Генетика” на рішення Новокаховського міського суду від 25 грудня 2003 року та  ухвалу апеляційного суду Херсонської області  від 26 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТОВ СВФ “Генетика” про стягнення заборгованості  по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми нарахованої премії та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала,  що вона знаходилась із відповідачем у трудових відносинах, працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25 лютого 2002 року по 4 лютого 2003 року.

Наказом НОМЕР_1 була звільнена відповідно до п. 1 ст.36 КЗпП України.

           Посилаючись на те, що в день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку по заробітній платі та інших виплатах, чим грубо порушив вимоги трудового законодавства, просила стягнути з відповідача на її користь 3915 грн. 97коп. заборгованості по заробітній платі; 2657 грн. 88 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 1893 грн. невиплаченої премії. Крім того, вважала, що порушенням трудового законодавства їй завдано моральну шкоду, на відшкодування якої просила стягнути 5000 грн.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 3915 грн. 97 коп. заборгованості по заробітній платі та 1893 грн. нарахованої, але  невиплаченої премії.

          Рішенням Новокаховського міського суду від 25 грудня 2003 року, залишеним без зміни  ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, - з ТОВ СВФ “Генетика” на її користь стягнуто 3915 грн. 56 коп. заборгованості по заробітній платі.  В решті позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ СВФ “Генетика” просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,  посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

    у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю   сільськогосподарсько- виробнича фірма “Генетика”  відхилити.

          Рішення Новокаховського міського суду від 25 грудня 2003 року та  ухвалу апеляційного суду Херсонської області  від 26 травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.