Справа № 2/1210/11432/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Лукінової М.В., при секретарі Горпинченко М.Ю., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодону, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що він працював у ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» з 15.10.2003 року по 19.07.2010 року на посадах головного інженера та дириктора, звільнився за ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Заробітна плата підприємством сплачувалася нерегулярно та не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 4553,98 грн., яка підлягає примусовому стягненню на підставі судового наказу від 28.12.2011 року. Однак, станом на час звернення позивача до суду, зазначена заборгованість по заробітній платі не виплачена. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за кожен день затримки розрахунку з 20.07.2010 року по 20.11.2012 року у розмірі 56070,52 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» за довіреністю Гаранова Н.Г. у судовому засіданні висловила свою незгоду з позовними вимогами ОСОБА_1 Зазначила, що на даний час підприємство існує у кількості двох робітників, фактично не працює, має заборгованість по заробітній платі у сумі 291 100 грн. перед 56 робітниками, яку сплачує з реалізації основних фондів виконавчої служби м. Краснодону, у підтвердження чого надала відповідні документи. Вважає, що позивач не має права звертатися до суду, так як був керівником підприємства та знає про проблеми, які виникли на ньому. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ДП «Шахтобудівник» ВАТ трест «Краснодоншахтобуд» з 15.10.2003 року по 02.09.2009 року на посаді головного інженеру, з 02.09.2009 року по 19.07.2010 року року на посаді директора, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 3-8).
Наказом ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» від 19.07.2010 року № 24 позивач був звільнений за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 10).
При звільненні ОСОБА_1 відповідач не сплатив йому належні суми, у результаті чого утворилася заборгованість по заробітній платі у розмірі 4553,98 грн.
У зв'язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, яку було задоволено та 28.12.2011 року видано судовий наказ про стягнення з ДП «Шахтобудівник» вказаної суми заборгованості по заробітній платі (а.с. 11).
Однак, до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі відповідачем не сплачена. Дані обставини не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, у даній справі між сторонами виник спір із приводу порушення ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» законодавства про оплату праці з передбачених ст. ст. 116, 117 КЗпП України підстав.
Так, за ч. 2 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Положеннями п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачають, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що на даний час підприємство фактично не працює, має заборгованість по заробітній платі у сумі 291 100 грн. перед 56 робітниками, яку сплачує з реалізації основних фондів виконавчої служби м. Краснодону, у підтвердження чого надала звіти з праці за січень-червень 2010 року та січень 2013 року (а.с. 33, 34). Однак, дані доводи суд не сприймає до уваги, оскільки відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності як з виплати заробітної плати, так і з виплати середнього заробітку за час затримки, яка має місце з вини відповідача.
Також, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо того, що позивач не має права звертатися до суду, так як був керівником підприємства та знає про проблеми, які виникли на ньому, оскільки право позивача на отримання середнього заробітку за весь період затримки розрахунку встановлено законом та не залежить від посади, яку він займав.
Всупереч вимогам ст. ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) представник відповідача не надала суду переконливих доказів відсутності вини підприємства в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а також доказів наявності об'єктивних перешкод в належній організації виробництва.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (надалі - Порядок).
За п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
За розрахунком позивача, який здійснено з урахуванням довідки відповідача (а.с. 9) та п. 8 Порядку, його середньоденна заробітна плата складає 158,84 грн. (1279,31 грн. + 1897,51 грн./20 робочих днів за останні два місяці роботи).
Кількість робочих днів за період затримки виплати заробітної плати, тобто з 20.07.2010 року (наступний день після звільнення) по 20.11.2012 року (дата подання позову до суду), згідно з наказами відповідача від 01.12.2009 року № 32 та від 01.11.2010 року № 57, складає 353 дні (а.с. 16-18).
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку, який відповідач повинен сплатити позивачеві, складає 56 070,52 грн. (158,84 грн. х 353).
Положеннями ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі вищенаведеного, враховуючи, що у справі є достатні та належні докази того, що затримка заробітної плати утворилася з вини відповідача, а також те, що законом передбачений обов'язок роботодавця у цьому разі сплатити звільненому працівникові середній заробіток за весь період затримки розрахунку, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов в межах заявлених вимог та стягнути з відповідача середній заробіток за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 20.07.2010 року по 20.11.2012 року у розмірі 56 070,52 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір в дохід держави у розмірі 560,70 грн.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 212-215, 292, 367 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки - задовольнити.
Стягнути з ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» (код 30691234) на користь ОСОБА_1, середній заробіток за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 20.07.2010 року по 20.11.2012 року у розмірі 56 070,52 (п'ятдесят шість тисяч сімдесят гривень 52 коп.) грн.
Стягнути з ДП «Шахтобудівник» ВАТ тресту «Краснодоншахтобуд» (код 30691234) судовий збір у доход держави в розмірі 560,70 (п'ятсот шістдесят гривень 70 коп.) грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення сум заробітної плати в межах платежів за один місяць.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. В. Лукінова