20 листопада  2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Зазначав, що він  23 липня 2003 року купив у приватного підприємця ОСОБА_2 конвектор моделі “F-8.50”  вартістю 1040 з гарантійним терміном експлуатації 1 рік.

В жовтні 2003 року позивач виявив, що придбаний ним конвектор знаходиться в неробочому стані та в грудні цього ж року  передав зазначений конвектор на ремонт продавцю, який працював у відповідача.

В послідуючому було встановлено, що конвектор потребує заміни деталей, у зв'язку з чим  позивач мав сплатити суму, еквівалентну 5 доларам США.

Посилаючись на те, що йому продано товар неналежної якості, чим порушено його права споживача, а неправомірними діями відповідача завдано матеріальної та моральної шкоди, просив суд стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1040 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлені у справі  судові рішення та ухвалити нове рішення, - про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                            у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.