Справа № 0308/9095/12 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л.В.
Провадження № 22-ц/773/404/13 Категорія:79 Доповідач: Федонюк С. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Федонюк С.Ю.,
суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Подолюка В.А.,
при секретарі - Никитюк Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06 лютого 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, покликаючись на незаконність судового рішення в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення скарги.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи апеляційним судом.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.
Відповідно до статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як передбачено частиною 1 статті 20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, яким суд дав правильну оцінку, що 10 лютого 2012 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №31177527) на примусове виконання виконавчого листа № 682-11, виданого судом 18 листопада 2011 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 129419,24 грн. боргу та по 707,07 грн. судових витрат з кожного (а.с.62). Боржнику надавався строк для самостійного виконання рішення суду до семи днів з моменту винесення постанови. Цією ж постановою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_1
Також місцевим судом встановлено, що вищевказане рішення суду залишалось не виконане, в зв'язку з чим державний виконавець почав здійснювати заходи щодо його примусового виконання рішення суду і, зокрема, постановою ВП № 31177527 від 04 квітня 2012 року був накладений арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого технічного бюро «ГЕОС», яка належить заявнику ОСОБА_1 і складає 40% статутного капіталу товариства, що в грошовому еквіваленті становить 8200 грн., про що був складений акт опису й арешту майна в присутності представника стягувача та понятих (а.с. 60, 9-10)
Згідно з наявними у матеріалах справи супровідними листами (а.с. 59, 61) постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна надсилались сторонам виконавчого провадження, в тому числі і ОСОБА_1, у зв'язку з чим вона подала письмову заяву до начальника Другого відділу ДВС Луцького МУЮ (а.с. 66).
З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що державний виконавець при виконанні судового рішення діяв у порядку, передбаченому законом, тому вважає, що суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини справи та давши їм вірну юридичну оцінку, прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.
Не заслуговують на увагу колегії суддів посилання апеляційної скарги на експертний висновок про вартість земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, відповідно до якого майно оцінено у 319800 грн., що значно перевищує суму боргу, а тому, на думку скаржника, державним виконавцем при складанні оскаржуваного акта було порушено приписи закону щодо стягнення на майно боржника, яке повинно звертатись в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний вище експертний висновок був зроблений 03 грудня 2012 року на замовлення державного виконавця при виконанні ним судового рішення про солідарне стягнення боргу в сумі 129419, 24 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП №31212669 від 14 лютого 2012 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що винесення державним виконавцем постанови від 04 квітня 2012 року про арешт майна є порушенням права скаржника на добровільне виконання рішення суду не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки заявник не надала суду жодних належних та допустимих доказів того, що з моменту набрання рішенням законної сили (лютий 2011 року) до моменту пред'явлення виконавчого листа до виконання нею вчинялись дії щодо добровільного виконання рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства і обставин справи, які були предметом дослідження суду і суд їм дав правильну юридичну оцінку.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді