27 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,   Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства “Трест “Стахановвуглебуд” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації частини втраченого заробітку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 4 листопада 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 4.11.2004 р., залишене  без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 7.02.2005 р., яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 5995 грн. 79 коп. заборгованості по заробітній  платі, 1316 грн. 73 коп. компенсації частини втраченого заробітку та 1500 грн. моральної шкоди, а в решті позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у стягненні  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та задоволення цих вимог.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДВАТ “Трест “Стахановвуглебуд”. При звільненні відповідачем не було проведено виплату належних позивачеві сум.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення місцевого суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 4 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 7 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :