22 листопада 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Керчгаз” (далі - ВАТ  “Керчгаз”) про визнання формулювання звільнення недійсним, його зміну, стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Керчгаз” на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ВАТ “Керчгаз” про визнання формулювання звільнення недійсним, його зміну, стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що перебувала із ВАТ “Керчгаз” у трудових відносинах, працювала на посаді начальника планово-економічного відділу.

З червня 2004 року відповідач затримував своєчасну виплату заробітної плати на 2-3 місяці. У зв'язку з цим вона  15 серпня 2005 року подала заяву про звільнення з підстав,  передбачених ч.3 ст.38 КЗпП України.

Наказом НОМЕР_1 вона була звільнена відповідно до  за ч.1 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

Посилаючись на те, що її звільнення проведено з порушенням трудового законодавства, а незаконними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, просила суд визнати формулювання звільнення за ч.1 ст. 38 КЗпП України недійсним, змінивши його на ч.3 ст. 38 КЗпП України, стягнути вихідну допомогу при звільненні у розмірі трьохмісячного середнього заробітку та 5000 грн. у  відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Керченського міського суду від 25 січня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, - про часткове задоволення заявлених позовних вимог. З ВАТ “Керчгаз” на її користь стягнуто 3689 грн. 67 коп. вихідної допомоги при звільненні, 300 грн. у відшкодування моральної шкоди, визнано недійсним формулювання її звільнення за ч. 1 ст. 38 КЗпП України та зобов'язано відповідача змінити зазначене формулювання на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а також стягнуто з ВАТ “Керчгаз” 51 грн. державного мита у дохід держави. В решті позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ “Керчгаз” просить скасувати постановлене у справі  рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                              у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Керчгаз” відхилити.

          Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.