НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2008 року            справа № 2-1588/2008        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого                                          Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                                         Марчак Т.М.,

з участю представника позивача         ОСОБА_2,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, третя особа Нововолинська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

          22 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його теща ОСОБА_3 та відкрилася спадщина на її майно. Однак у встановлений строк позивач не подав заяву про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що йому не було відомо про наявність заповіту. Вважає ці причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними і просить визначити йому додатковий строк.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги і пояснила, що позивач бажає прийняти спадщину, але з поважних причин цього не зробив. Спадщина відкрилася після смерті тещі - ОСОБА_3. Просить визначити йому додатковий строк терміном 1 місяць.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в зв'язку з наступним.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5), постійно проживала за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Ват НДОК від 16 вересня 2008 року (а.с.11).

Квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дана обставина підтверджена копією свідоцтва про право власності на квартиру та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.6-7).

Відповідно до заповіту від 05 грудня 2000 року ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві приватної власності частину квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_1 (а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що після смерті спадкодавця ніхто із спадкоємців не подав заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, та не прийняв спадщину.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України суд може визначити спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги, що позивач на момент відкриття спадщини  після смерті тещі, в зв'язку з необізнаністю про наявність заповіту, не подав заяву про прийняття спадщини, інші спадкоємці не прийняли спадщину, позивач має право на спадкування за заповітом частини квартири, яка належала померлій ОСОБА_3., тому суд визначає додатковий строк для прийняття спадщини.

          Керуючись ст.ст.21, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.1272 ЦК України, суд,-

                                                вирішив:

          Позов задовольнити.

          Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном 1 (один) місяць для подачі заяви у Нововолинську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

          Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляції до апеляційного суду у Волинській області протягом 20 днів після подачі заяви про оскарження рішення суду, яка подається протягом 10 днів після його проголошення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий        підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                               О.Р. Ференс-Піжук