29 листопада 2006 року                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Астра-Бразерс” (далі - ТОВ “Астра-Бразерс”), третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду від 20 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні  2003 року ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до ТОВ “Астра-Бразерс” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди

 Зазначала, що перебувала із ТОВ “Астра-Бразерс” у трудових відносинах, працювала ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом від 19 червня 2003 року вона була повідомлена про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, зазначеним листом повідомлялося про відсутність на підприємстві її трудової книжки та про обов'язок зробити розрахунок з підприємством. 

Посилаючись на те, що її звільнення проведено з порушенням трудового законодавства, оскільки вона тривалий час перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю, зверталася до відповідача із заявою про надання відпустки, трудової книжки не отримала, та на те, що незаконними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, просила суд поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов'язати відповідача поновити їй трудову книжку та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 

В послідуючому ОСОБА_1. доповнила заявлені нею позовні вимоги та просила зобов'язати ТОВ “Астра-Бразерс” видати їй пенсійне посвідчення, стягнути допомогу по тимчасовій непрацездатності та компенсацію за невикористану відпустку, витрати на правову допомогу та відшкодувати 32000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду від 20 січня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2004 року у  задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1.  просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, - про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                           у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення  Дарницького районного суду від 20 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.