ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 11037/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Дяковича В.П.,

суддів - Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 15 серпня 2011 року у справі № 2а-1655/11/0303 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.07.2011 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на її користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з лютого 2011 року по 31 липня 2011 року.

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 15 серпня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.02.2011 року по 31.07.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється піврічний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 28.07.2011 року.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року, оскільки відповідно до постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року (набрала чинності з 23.07.2011 року), яка прийнята на виконання Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», підвищення до пенсії дітям війни виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 15 серпня 2011 року у справі №2а-1655/11/0303 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розміні 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І.РИБАЧУК