Справа № 161/287/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л.В.
Провадження № 22-ц/773/379/13 Категорія:79 Доповідач: Антонюк К.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Антонюк К.І.
суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.
при секретарі - Масляній С.В.
з участю:
представника заявника Мартиник О.В.
державного виконавця Приходька А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства (далі по тексту АТ) «Західінкомбанк» на постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
АТ «Західінкомбанк» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, у якій просив визнати їх протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, покликаючись на те, що оскаржувана постанова суперечить вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, є передчасною, оскільки пов'язує її винесення із фактичним виконанням рішення суду, яке не відбулось та не погоджується із сумою виконавчого збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2013 року в задоволенні даної скарги АТ «Західінкомбанк» відмовлено за безпідставністю.
На вищеназвану ухвалу заявник подав апеляційну скаргу, в якій із-за порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану ним скаргу, визнати протиправними дії державного виконавця та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору і скасувати її.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Як установлено матеріалами справи, 11.10.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Харченко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-5365/11 виданого 21.02.2012 року на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі про стягнення з АТ «Західінкомбанк» в користь ОСОБА_3 суми в розмірі 505751, 38 євро, невиплачених відсотків - 21311, 81 євро, три відсотки річних - 6321, 90 євро та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Названою постановою попереджено боржника про необхідність добровільного виконання судового рішення у строк до 18.10.2012 року та роз'яснено, що у випадку невиконання рішення суду в добровільному порядку, рішення суду буде виконано примусово, зі стягненням виконавчого збору та витрат пов'язаних з провадженням дій (а.с.22).
Будь - яких заяв про відкладення провадження виконавчих дій до ВДВС від АТ «Західінкомбанк» не надходило.
21.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.18).
Відповідно до ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Пленум Вищого Адміністративного Суду України в п 6 Постанови № 3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз'яснив, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом порядку.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Тому, слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, також і в окремому виконавчому провадженні.
Отже, відповідно до зазначеної постанови Пленуму розгляд спорів про оскарження постанов державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору належить до юрисдикції адміністративних судів.
Оскільки предметом спору по даній справі є постанова державного виконавця з приводу стягнення з боржника виконавчого збору, то розгляд зазначеного питання підвідомчий адміністративним судам.
Так, згідно з ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у зв'язку із порушенням процесуального закону оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою провадження по справі слід закрити, з підстав, передбачених п.1 ст. 205 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 307, 310, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» задовольнити частково.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2013 року у даній справі скасувати.
Провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді