УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2013 р. Справа № 906/142/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Горай І.С. (довіреність від 06.03.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 2370969,86 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2370969,86 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №712 від 30.11.07, з яких: 930000,35грн. по простроченому кредиту; 840679,56грн. по простроченим процентам за період з 30.04.09 по 20.12.12; 19583,49грн. по простроченій комісійній винагороді за період з 01.01.2009 по 29.11.2012; 114038,67грн. 3% річних по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 20.12.12; 277456,48,00грн. інфляційних за період з 26.11.08 по 30.11.12; 113430,85грн. пені по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 25.05.09; 73959,25грн. пені по простроченим процентам за період з 03.11.08 по 20.12.12; 1821,21грн. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.08 по 20.12.12.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (банк/позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Гарантбуд" (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №712, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 500000,00грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію, передбачені договором.

28.12.07 сторони уклали договір про внесення змін №1/712/782 до кредитного договору №712, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 1000000,00грн. (а.с.13).

Кінцевий термін повернення кредиту, згідно п.2.2 кредитного договору, встановлено - 25.11.08.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992 (п.1ст.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк").

Відповідно до п.п.3.2,3.4 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами, виходячи з 17 % річних, а у разі порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, позичальник сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 25% річних. Нарахування процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту.

27.06.08 сторони уклали договір про внесення змін №2/712/242-А до кредитного договору №712, за умовами якого процентну ставку за користування кредитом встановлено в розмірі 20% річних починаючи з 30.06.08 (а.с.14).

Згідно п.3.3 договору, за управління кредитом відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, у розмірі 208,34грн., а з 28.12.07 416,67грн., згідно договору про внесення змін №1/712/782.

Комісійна винагорода за управління кредитом нараховується Банком в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору, банк відкрив для відповідача кредитну лінію в розмірі 1000000,00грн. та перерахував за дорученням відповідача кошти на загальну суму 999864,85грн., що підтверджується відомістю руху коштів по рахунку ВАТ"Гарантбуд" за період з 30.11.07 по 15.09.10 (а.с.16).

Позивач посилається на те, що відповідач у встановлений Кредитним договором строк, тобто до 25.11.08, не повернув отриманого кредиту, тому станом на день подачі позову до суду та на день розгляду справи у суді борг відповідача по простроченому кредиту становить 930000,35 грн.

Крім того, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом за період з 30.04.09 по 20.12.12 склала 840679,56грн., заборгованість по простроченій комісійній винагороді, за період з 01.01. 2009 по 29.11.2012, склала 19583,49грн. (а.с.18-20).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За п.4.2.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержавного кредиту у строк до 25.11.08 та своєчасну сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором (п.4.2.2 договору).

Однак, внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів в сумі 930000,35грн., по сплаті процентів за користування цими коштами в сумі 840679,56грн., по простроченій комісійній винагороді в сумі 19583,49грн.

Кредитний договір наразі дійсний та підлягає виконанню.

Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості та контррозрахунку суми боргу не надав.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.3 Кредитного договору, просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить: 113430,85грн. по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 25.05.09, 73959,25грн. по простроченим процентам за період з 03.11.08 по 20.12.12, 1821,21грн. по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.08 по 20.12.12 (а.с.21-24).

Статтею 546 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.5.3 договору, за несвоєчасну сплату кредиту та/або відсотків за користування кредитом, або плати за кредит, позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

За п.4.2.6 договору, незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити заборгованість за кредитом, нараховану плату за кредит та неустойку за умови настання обставин, вказаних в п.4.3.4 договору, за умовами якого Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, або плати за кредит,або процентів за неправомірне користування кредитом, або суму неустойки, зокрема у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Оскільки у строк до 25.11.08 позичальник не повернув борг , банк вправі вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним та неустойки.

Перевіривши вказані розрахунки, господарський суд встановив їх правомірність, відповідність обставинам справи та обумовленим положенням кредитного договору, а тому дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача, за період з 26.11.08 по 20.12.12, становить: 277456,48 грн. інфляційних та 114038,67 грн. 3% річних (а.с.25).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За п.6.5 договору, цей договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" (11706, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Герцена,10; код 05428501) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, провулок Шевченка, буд.12, ідентифікаційний код 00039002; рахунок 37393601003045, код 05428501, відкритий у ПАТ"Промінвестбанк", МФО 300012):

- 930000,35грн. простроченого кредиту;

- 840679,56грн. прострочених процентів за період з 30.04.09 по 20.12.12;

- 19583,49грн. простроченої комісійної винагороди за період з 01.01.09 по 29.11.12;

- 114038,67грн. 3% річних по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 20.12.12;

- 277456,48грн. інфляційних за період з 26.11.08 по 30.11.12;

- 113430,85грн. пені по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 25.05.09;

- 73959,25грн. пені по простроченим процентам за період з 03.11.08 по 20.12.12;

- 1821,21грн. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.08 по 20.12.12;

- 47419,40грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.03.2013

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)