6 листопада 2006 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства “Центральна військова туристична база “Кічкіне” Міністерства оборони України про надання квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду  Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до державного підприємства “Центральна військова туристична база “Кічкіне” Міністерства оборони України про надання квартири.

Зазначала, що працювала у відповідача з серпня 1980 року до липня 2001 року інструктором з туризму.

Вона є вихованкою дитячого будинку, з 1981 року перебуває на квартирному обліку для отримання житла, має право на першочергове забезпечення житлом і весь час живе в гуртожитку.

Квартиру вона не отримала внаслідок того, що відповідач всупереч положенням колективного договору не відраховував кошти на придбання житла.

Просила ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача за рахунок власних коштів придбати для неї однокімнатну квартиру.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2003 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2004 року в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада  2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  11 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.