2 листопада 2006 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будівлею та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 19 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2002 року ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні будівлею та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що вони з відповідачем є суміжними землекористувачами.

           ОСОБА_2 створив перешкоди для нормального користування  будівлею гаража, що належить їй на праві власності.

Просила ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути вказані перешкоди і стягнути з нього на її користь  відшкодування моральної шкоди 1025 грн..

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 19 січня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено, дії ОСОБА_2.  з обладнання покрівлі гаража із застосуванням покрівлі гаража позивачки визнано неправомірними і зобов'язано його усунути перешкоди в користуванні нею належним їй гаражем.

Додатковим рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 9 лютого 2004 року з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди стягнуто1025 грн. та судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 травня 2004 року рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 19 січня 2004 року залишено без змін, додаткове рішення від 9 лютого 2004 року скасовано і в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 19 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.