У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення порушень права користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а:

         У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою прибудинкової території, посилаючись на те, що, як один із трьох співвласників будинку АДРЕСА_1, має право користування всією прибудинковою територією. Проте з 1986 року на цій ділянці знаходиться гараж, придбаний відповідачем у 1996 році у попереднього власника, який є тимчасовою спорудою, і під будівництво якого не надавалась та не відводилась у встановленому законом порядку земельна ділянка. Оскільки прибудинкова територія не поділена, вважав, що порушено його право щодо користування всією земельною ділянкою. Просив усунути перешкоди та зобов'язати відповідачів знести гараж, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

         У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

                Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                В.І. Гуменюк

Судді:                                                                           В.М. Барсукова

М.І. Балюк