АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2928/13 Справа № 2/204/288/13 Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В.В. Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Дерев»янка О.Г.,
при секретарі -Бойко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП "Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання договорів недійсними,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсними договорів.
В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, посилалися на те, що 13 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № CL-300/322/2008 на придбання автомобіля. Вищевказаний договір був забезпечений договором поруки № SR-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 та договором застави автотранспортного засобу № PCL -300/322/2008 від 13 серпня 2008 року. Позивачами вказано, що при укладанні вищевказаного кредитного договору та договору застави, банком було введено їх в оману та були порушені їх права, оскільки їх не було попереджено про можливі ризики з коливанням валюти, не було їх повідомлено про те, що такі ризики несуть саме вони. Вважали що брали кредит в національній валюті гривні, а не в валюті США долар. Банк змусив ОСОБА_2 укласти договір страхування з ЗАТ «Страхова група «ТАС», яка не виконувала свої обов»язки при настанні страхових випадків. Тому просили визнати недійсними кредитний договір № CL-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року, укладений між банком та ОСОБА_2, договір поруки № SR-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року, договір застави автотранспортного засобу № PCL-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року.
Ухвалою суду позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 були виділено в окреме провадження (т.1 а.с.1).
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 30 845 доларів США строком до 13 серпня 2015 року зі сплатою 12,99% річних (т.1 а.с.138-145).
13 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави автотранспортного засобу № PCL-300/322/2008 (т.1 а.с.146-148).
В якості забезпечення зобов»язань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-300/322/2008 від 13 серпня 2008 року (т.1 а.с.149).
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, зазначили, що банк не попередив їх про валютні ризики, банк не мав права надавати їм кредит в іноземній валюті та банк перерахував кошти на поточний рахунок ПП «Віктор и сини».
Однак, зазначені доводи позивачів спростовуються наданими до матеріалів справи доказами - вищевказаними договорами, які були підписані позивачами, що свідчить про те, що позивачі погодилися з їх умовами, а також в кредитному договорі зазначено, що банк кредитні кошти перерахував на поточний рахунок саме позивача ОСОБА_2, що підтверджується меморіальним ордером №169 від 13 серпня 2008 року (т.1 а.с. 160).
Слід зазначити, в п.11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 роз»яснено, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної із сторін кредитного договору.
За таких обставин, на підставі викладеного суд правильно, згідно ст.ст. 203, 526, 530, 554, 559, 627, 651 ЦК України відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у відповідачів відсутні ліцензії та додаткові дозволи на право надання відповідних банківських та факторингових послуг є безпідставними і жодними належними доказами по справі не підтверджуються.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками рішення суду, та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
.