Справа №784/514/13 05.03.2013 05.03.2013 05.03.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/222/13 Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.307 Козаченко Р.В.
КК України Доповідач Куценко О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Куценко О.В.
суддів Олещук Т.Л., Семенчука О.В.
за участю прокурора Титаренка Ю.А.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мар’ївка Доманівського району Миколаївської області, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
9 липня 2002 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України на 2 роки іспитового строку;
17 листопада 2004 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України на 1 рік іспитового строку;
23 серпня 2006 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України на 3 роки іспитового строку. На підставі постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2008 року іспитовий строк скасовано, направлений для відбування покарання, звільнений умовно-достроково 30 квітня 2009 р. з не відбутим строком покарання 10 місяців 9 днів;
18 серпня 2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1, 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України на 2 роки іспитового строку;
- засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та злочинів за вироками Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2012 року та Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2012 року, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 7 червня 2012 року приблизно о 14.30 годині за пропозицію ОСОБА_3 придбав в м. Миколаєві на вул. Космонавтів у невстановленої особи наркотичний засіб в одноразовому шприці.
Після цього ОСОБА_2 повернувся в с. Мишково-Погорілово Жовтневого району Миколаївської області на маршрутному таксі, де поблизу дорожнього кільця збув ОСОБА_3 за 100 грн. в одноразовому шприці ацетильований опій, вага якого в перерахунку на суху речовину складає 0,13 гр. Того ж дня ОСОБА_3 добровільно видав співробітникам міліції придбаний наркотичний засіб.
3 липня 2012 року о 17.00 годині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 направився з м. Миколаєва в смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, де біля цвинтаря повторно збув ОСОБА_3 в медичному шприці особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій за 100 грн., вага якого в перерахунку на суху речовину складає 0,092 гр. Того ж дня ОСОБА_3 добровільно видав співробітникам міліції даний наркотичний засіб.
Крім того, 28 червня 2012 року о 17.00 годині ОСОБА_2 біля АДРЕСА_2 побачив на вухах малолітньої ОСОБА_6 золоті сережки. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_6, під приводом необхідності зігнати з її вух осу, зняв відкрито з неї золоті сережки і не реагуючи на прохання дівчини їх повернути, зник з місця події, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 800 грн.
Наприкінці червня 2012 року, більш точну дату під час слідства встановити не виявилося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи біля цвинтаря в смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, знайшов на землі саморобний пістолет та вирішив залишити його собі. Тоді ж він сховав пістолет на території цвинтаря і незаконно зберігав його до 23 липня 2012 року.
23 липня 2012 року при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, він вказав місце зберігання саморобного пістолета на території цвинтаря в смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, який був вилучений.
Відповідно до судово-балістичної експертизи № 1085 від 30 липня 2012 року саморобний пристрій, який був вилучений 23 липня 2012 року при проведенні відтворення обстановки та обставин події, є ручною вогнепальною зброєю - саморобним однозарядним гладко ствольним дульнозарядним шомпольним пістолетом, калібру не більше 9,6 мм із ґнотовим запаленням, придатним до проведення пострілів.
Як вбачається зі змісту апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду необґрунтованим в частині доведеності його вини за ст.ст. 263 ч. 1, 307 ч. 2 КК України. В доповненнях до апеляції ОСОБА_2 зазначає про необхідність проведення судового слідства та призначення почеркознавчої та додаткових хімічних експертиз. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати його винним та призначити покарання за ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України, та виправдати ст.ст. 263 ч. 1, 307 ч. 2 КК України.
Посилається на фальсифікацію кримінальною справи за його обвинуваченням за ст.ст. 307, ч. 2, 263 ч.1 КК України, вказує, що в матеріалах кримінальної справи стоїть не його підпис, а покази закупника ОСОБА_3 не відповідають обставинам дійсності.
Так, вказує, що в смт. Воскресенське Жовтневого району він разом з ОСОБА_5 та чоловіком за ім'ям ОСОБА_7 придбали у жінки на ім'я «ОСОБА_8» наркотичний засіб для власного вжитку, який він разом з ОСОБА_5 вжив шляхом ін'єкції на цвинтарі. При цьому ОСОБА_7 самостійно придбав у жінки наркотичний засіб, який забрав потім с собою. Наркотичний засіб він ОСОБА_7 не збував.
Після того, як він з ОСОБА_5 вжив наркотичний засіб, до них підійшли працівники міліції та запропонували піти разом з ними у зв'язку з його підозрою у вчиненні іншого злочину. Біля продовольчої крамниці його обшукали та вилучи з кишені 50 грн., які він забрав зі столу на цвинтарі за вказівкою одного із працівників міліції. Під час проведення слідчих дій, на його руках висвітлилася полозка жовтого кольору. Після цього працівники міліції склали протокол обшуку та надали його підписати жінці, яка працювала у крамниці, але яка самого обшуку не бачила, так як знаходилася у підсобці.
Також зазначає, що під час його допиту в РОВД Жовтневого району за обвинуваченням за ст. 186 КК України працівниками міліції застосовувалися до нього міри фізичного тиску, йому було запропоновано як наркотично залежній людині наркотичний засіб для вживання за те, що він визнає свою вину за збут наркотичних засобів, на що він дав згоду.
Крім того, зазначає, що під час проведення відтворення обставин та обстановки подій працівниками міліції був знайдений пакет, у якому знаходився пістолет. Він казав, що пристрій не його, але у районному відділі працівниками міліції йому було запропоновано визнати себе винним за ст. 263 ч. 1 КК України, за що йому буде надана доза наркотичного засобу.
Також вказує, що під час розгляду кримінальної справи в суді судове слідство не проводилося, не досліджувалися докази та не були допитані свідки по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту , а також в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, в незаконному придбання, носінні і зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.
Фактичні обставини та кваліфікація злочину за ч.2 ст. 186 КК України апелянтом не оспорюються.
Вина засудженого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263. ч.2 ст. 307, ч.2 ст.186 КК України підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.
По епізоду збуту наркотичних засобів від 7 червня 2012 року - матеріалами оперативної закупки, згідно яких 7 червня 2012 року близько 15 години, ОСОБА_2 біля дорожнього кільця в с. М. Погорілово Жовтневого району Миколаївської області незаконно збув 2мл (у перерахунку на суху речовину 0,13 г) опію ацетильованого за 100 грн. ОСОБА_3.; висновком судово-хімічної експертизи №859 від 27 червня 2012 року, згідно якого вилучена у ОСОБА_3 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильований, вага якої складає у перерахунку на суху речовину 0,13 г; ( а.с.71-79, 105-108).
По епізоду збуту наркотичних засобів від 3 липня 2012 року - матеріалами оперативної закупки, згідно яких 3 липня 2012 року близько 17 години, ОСОБА_2 в районі цвинтаря в п. Воскресенську Жовтневого району Миколаївської області незаконно збув 2мл (у перерахунку на суху речовину 0,092 г) опію ацетильованого за 100 грн. ОСОБА_3.; висновком судово-хімічної експертизи №1072 від 8 серпня 2012 року, згідно якого вилучена у ОСОБА_3 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильований, вага якої складає у перерахунку на суху речовину 0,092 г; протоколом особистого огляду ОСОБА_2 від 3 липня 2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено 90 грн. - одна купюра номіналом 50 грн., дві купюри номіналом по 20 грн., які використовувались при оперативній закупівлі наркотичних засобів 3 липня 2012 року, при просвічування даних купюр та рук засудженого на них просвічувались плями жовтого кольору; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23 липня 2012 року, згідно якого ОСОБА_2 добровільно в присутності понятих пояснив та показав на місці обставини збуту ним 3 липня 2012 року опію ОСОБА_3 ( а.с. 126-134, 168-171, 115-117,173-176 ).
По епізоду незаконного зберігання вогнепальної зброї протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23 липня 2012 року, згідно якого ОСОБА_2 добровільно в присутності понятих під час відтворення обставин збуту ним 3 липня 2012 року опію ОСОБА_3, вказав місце де він зберігав вогнепальну зброю; висновком судово-балістичної експертизи № 1085 від 30 липня 2012 року, відповідно до якого вилучений під час проведення відтворення обставин та обстановки події з ОСОБА_2 23 липня 2012 року пристрій є ручною вогнепальною зброєю - саморобним однозарядним гладкоствольним дульнозарядним шомпольним пістолетом, калібру не більше9,6 мм із гнотовим запаленням, виготовлений саморобним способом, який придатний до проведення пострілів ( а.с.173-176, 195-197)
Суд повно та об'єктивно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам дії засудженого вірно кваліфікував за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 186 КК України.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів, які відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особи засудженого, який негативно характеризується, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховані пом'якшуючі покарання обставини: визнання вини та щире каяття і призначено покарання в межах санкцій, передбачених статтями КК України за якими він визнаний винним, і таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи засудженого про те, що він не збував наркотичні засоби ОСОБА_3 7 червня та 3 липня 2012 року, та не зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу є необґрунтованими та спростовуються дослідженим судом та наведеними у вироку доказами в тому числі - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23 липня 2012 року, згідно якого ОСОБА_2 добровільно в присутності понятих показав місце та пояснив обставини збуту ним 3 липня 2012 року опію ОСОБА_3, вказав місце де він зберігав вогнепальну зброю, під час відтворення вогнепальна зброя була вилучена, матеріалами оперативної закупки наркотичних засобів, які проведені у відповідності до закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» з дотриманням вимог чинного кримінально-процесуального закону, тому докази добуті під час проведення оперативних дій є легітимними і судом обґрунтовано наведені у вироку на підтвердження вини засудженого.
Крім того, як під час досудового слідства так і в ході розгляду справи судом ОСОБА_2 повністю визнавав себе винним за епізодами збуту наркотичних засобів та незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, давав послідовні покази щодо фактичних обставин вчинення ним цих злочинів, каявся у скоєному. Тому судом при призначенні йому покарання визнання вини та щире каяття були враховані як пом'якшуючі покарання обставини.
Після закінчення досудового слідства, відповідно до вимог ст. 218 КПК України ( в редакції 1960 р.), ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи в повному обсязі, ніяких клопотань та заяв від нього не надійшло, тому його доводи про те, що в матеріалах справи стоїть не його підпис, а також про те, що матеріали кримінальної справи є сфальсифіковані є безпідставними.
Як вбачається із протоколу судового засідання, судом були дослідженні всі письмові докази по справі, допитаний свідок ОСОБА_9 який підтвердив, що ОСОБА_2 добровільно вказав на місце де він незаконно зберігав вогнепальну зброю і в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 визнав себе винним за всім об'ємом обвинувачення, суд за згодою всіх учасників процесу, в тому числі і ОСОБА_2 закінчив судове слідство по справі без дпиту нез'явившихся свідків. ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи та протоколом судового засідання, зауважень на протокол не подавав. Тому доводи апелянта про те, що судом не проводилось судове слідство є безпідставними і надуманими.
Як органами досудового слідства так і судом не допущено істотних порушень вимог матеріального та процесуального права які б могли потягти зміну чи скасування вироку. Тому колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для задоволення апеляції засудженого немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.
Головуючий
Судді