Справа № 219/1807/2013-к
1-в/219/89/2013
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.03.2013 року
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.
за участю секретаря Івашко К.В.
прокурора Гончаров Р.В.
представника Артемівського
слідчого ізолятору ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання В.о. начальника Артемівського слідчого ізолятору Донецької області капітана вн. сл. ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року до засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Торезьким міським судом Донецької області 13.04.2012 року за ст. 125 ч.2 КК України до 4 місяців арешту та звільнення його від відбування покарання у вигляді арешту,
встановив:
ОСОБА_3, засуджено вироком Торезького міського суду Донецької області від 13.04.2012 року по ст. 125 ч.2 КК України до 4 місяців арешту. В заяві, доданої до клопотання В.о. начальника Артемівського слідчого ізолятору Донецької області капітана вн. сл. ОСОБА_2, засуджений просить звільнити його від покарання на підставі пункту г) статті 1 Закону України «Про амністію у 2011 році», так як він скоїв злочин, який не є тяжким, є інвалідом третьої групи, раніше амністія до нього не застосовувалась.
Прокурор Гончаров Р.В. проти задоволення клопотання не заперечував.
В судовому засіданні представник Артемівського слідчого ізолятору за довіреністю ОСОБА_1 клопотання підтримала.
Як встановлено в судовому засіданні, вироком Торезького міського суду Донецької області від 13.04.2012 року ОСОБА_3 засуджено за ст.. 125 КК України до 4 місяців арешту. Вирок набув законної сили – 26.06.2012 року. Початок строку покарання - 21.02.2013 року, кінець строку покарання - 21.06.2013 року
Заслухавши думку заявника клопотання, дослідивши матеріали особової справи та подані засудженим документи, суд встановив наступне.
Стаття 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» передбачає, що слід звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а саме: осіб, яких на день набрання чинності цим законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1, 2, 3, 4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Застосування цього Закону здійснюється щодо: г) засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі або відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі чи тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, - за поданням начальника кримінально-виконавчої установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх, командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за заявою самого засудженого, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії.
За наявності належним чином оформлених повноважень у судовому засіданні бере участь захисник.
Відповідно до статті 9 вказаного закону застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. Матеріали справи свідчать про те, що засуджений ОСОБА_3 власноруч написав заяву про застосування до нього законодавства про амністію.
Відповідно до статті 10 закону рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи.
У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.
Відповідно до ст. 12 дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 обвинувачувався у вчинені злочину, який відповідно до статті 12 КК України не є тяжким. Цей злочин він вчинив до набрання чинності Закном України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року. Окрім того, ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії його посвідчень, що підтверджують даний статус (довідка МСЕ 259879).
Також, судом виконано вимоги вказаного Закону щодо отримання письмової згоди особи, відносно якої вирішується питання про застосування амністії
У відповідності до Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що законом про амністію може бути передбачено: а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія); б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія). Закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості стосовно осіб, які звільняються від відбування покарання.
Враховуючи вище викладене та керуючись п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4о. начальника Артемівського слідчого ізолятору Донецької області капітана вн. сл. ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року до засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування покарання у виді арешту на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької областіі через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи діб.
Суддя Л. В.Шевченко