2 листопада 2006 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Малинівського району м. Одеси про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинівського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2003 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДВС Малинівського району м. Одеси про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2001 року на користь її чоловіка ОСОБА_2 з ВАТ “ОЗСИ” стягнуто заборгованість по заробітній платі. з компенсацією частини її втрати за порушенням строків виплати в сумі 4565 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 

Вона є його спадкоємцем, у тому числі  в частині вказаного стягнення.

Внаслідок бездіяльності відповідача, яким  своєчасно не вжито заходів до виконання судового рішення, 26 березня 2002 року за ліквідацією підприємства  виконавче провадження закрито.

Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 4565 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2500 грн.

Рішенням Малинівського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2004 року  в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Малинівського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2003 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.