Справа № 2-1431/2006 р.

№ 2-1152/2007 р.

№ 2-54/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 вересня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить суд постановити рішення яким визнати за нею права власності на спільне майно подружжя - 1\2 частину автомобіля «Форд транзит», державний НОМЕР_1, збільшити частку позивачки у зазначеному вище майні у відповідності до вимог статті 70 Сімейного Кодексу України та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

                В ході судового розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги та остаточно просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на транспортний засіб «Форд транзит» державний НОМЕР_1, зобов»язати відповідача передати позивачці зазначений вище автомобіль, стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію в розмірі 12610,47 грн. та витрати по сплаті державного мита.

На обґрунтування своїх вимог зазначила, що з жовтня 1995 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У період подружнього життя вони з чоловіком придбали автомобіль «Форд транзит», державний НОМЕР_1, якій за спільною згодою сторін був зареєстрований за відповідачем. Після того, як в 2004 році за ініціативою відповідача шлюб було розірвано і автомобіль залишився в користуванні останнього, він використовує його в підприємницькій діяльності, без згоди на то позивачки. За викладених обставин, як вважає позивачка, вона має право на отримання компенсації за використання її частки,  яка за період часу з 30 червня 2006 року по 26 вересня 2007 року за наведеними нею підрахунками складає 22 600 грн. Оскільки вартість 1\2 частини спільного майна подружжя - автомобіля «Форд транзит», згідно з висновком авто товарознавчої експертизи становить 9989,53 грн., то остаточна грошова сума яку, на думку позивачки, зобов»язаний сплатити їй відповідач становить 32 589,53 грн.(22600+9989). В разі задоволення судом заявлених нею позовних вимог, а саме визнання за нею права власності на спірний автомобіль, сума матеріальних збитків яка підлягає стягненню з відповідача на її користь складатиме 12610 ,47грн.(32589,53-19979,06).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, посилаючись на наведені вище обставини.

Відповідач ОСОБА_2 вважає, що заявлені позивачкою вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав, по-перше: підприємницькою діяльністю він займається ще з часу сумісного проживання з позивачкою однією сім»єю, з чого слідує, що вона знала та давала свою згоду на використання спірного автомобіля в підприємницькій діяльності; по-друге:позивачкою не надано доказів,якими вона обґрунтовує наведені нею розрахунки; по-трете: при вирішенні справи по суті просить суд врахувати, що спірний автомобіль є знаряддям його професійної діяльності і єдиним джерелом його заробітку.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, повно, всебічно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

27 жовтня 1995 року між сторонами по справі було укладено шлюб, від якого вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  свідоцтвом про укладання шлюбу НОМЕР_2 , виданого Палацом шлюбів міста Кременчука за реєстровим № 1488 та свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданого відділом РАЦС Автозаводського районного виконавчого комітету міста Кременчука за реєстровим №52.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, в період подружнього життя позивач з відповідачем придбали у власність автомобіль " Форд Транзит", державний НОМЕР_1, вартість якого за висновками судової автотоварознавчої експертизи № п-142 від 22 листопада 2006 року складає 19 979 грн.06 коп.

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні довідки Кременчуцького РЕП № 1071 від 22 квітня 2006 року  за відповідачем зареєстрований спірний автомобіль " Форд Транзит" , державний НОМЕР_1. Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого Кременчуцьким РЕП 22 липня 2006 року  на зазначений вище транспортний засіб  був виданий новий державний НОМЕР_5, що не заперечують і не оспорюють  сторони по справі.

Статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку та вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За викладених обставин, суд вважає достовірно доведеним той факт, що спірне майно - автомобіль  «Форд транзит» є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки був придбаний під час існуючого між сторонами шлюбу. 

Відповідно до вимог статті 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 3 наведеної вище норми Закону передбачено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як вбачається зі змісту статті 71 Сімейного Кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі і якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до вимог статті 68 зазначеного Закону розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу і розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі змісту частини 3 статті 358 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 359 Цивільного кодексу передбачено, що плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до положень статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка мотивувала свої вимоги тим, що оскільки їй на праві спільної сумісної власності належить 1\2 частина спільного майна подружжя автомобіля «Форд транзит», вона, за використання відповідачем, без її на то згоди, в підприємницькій діяльності належної їй частини  спірного майна, має право на отримання відповідної матеріальної компенсації. В обґрунтування зазначеної нею грошової компенсації та обставин на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, остання наводить наступні докази: довідку  Державної податкової адміністрації про доходи відповідача; свідоцтво про державну реєстрацію суб*єкта підприємницької діяльності; лист відповідь територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезення пасажирів транспортом загального користування та ліцензійну картку на автомобіль «Форд-транзит», термін дії якої закінчився 18 березня 2005 року; листи-відповіді приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з зазначенням орендної вартості легкового автомобіля  та вантажного мікроавтобуса; письмову відповідь начальника АГНКС-2 міста Кременчука на адвокатській запит зі змісту якого вбачається, що транспортний засіб Форд транзит державний НОМЕР_5 протягом 2007-2008 років проводив заправки стисненим природним газом 

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не було надано достатньо переконливих доказів на підтвердження факту використання відповідачем спірного транспортного засобу в підприємницькій діяльності та отримання зазначеного при цьому ним доходу, з якого ОСОБА_1 та її представник виходили при розрахунку належної позивачці грошової компенсації.

Позивачці та її представнику в судовому засіданні роз'яснені положення частини 4 статті 10 ЦПК України, якою передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим кодексом,

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства викладені позивачкою вимоги можуть бути вирішені лише після визначення розміру часток майна дружини та чоловіка у праві спільної сумісної власності, позивачці та її представнику було роз»яснено право звернення до суду з вимогою про виділення належного їй розміру частки в спільному майні подружжя та надання суду належних доказів на підтвердження зазначеної нею розрахунку грошової компенсації, однак позивачка не скористалась наданим їй чинним законодавством правом та наполягала на задоволенні змін, внесених 26 вересня 2007 року, до первісних позовних вимог.  

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1  в частині визнання за нею права власності на транспортний засіб «Форд транзит» державний НОМЕР_1, зобов'язання відповідача передати позивачці зазначений вище автомобіль, стягнення з відповідача на її користь грошову компенсацію в розмірі 12610,47 грн. та витрати по сплаті державного мита незаконними, необґрунтованими і такими що суперечать вимогам чинного законодавства.

Керуючись статтями 10,11,57,60,81,84,88,212,213,215 Цивільно - процесуального Кодексу України, статтями 60, 68, 70, 71 Сімейного кодексу України, статтями 358, 359 Цивільного Кодексу України , -

ВИРІШИВ :

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на транспортний засіб «Форд транзит» державний НОМЕР_1, зобов'язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 транспортний засіб «Форд транзит» державний НОМЕР_1, стягнення з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 12610,47 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.

                Суддя: