У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського підприємства імені Мічуріна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, видачу трудової книжки, стягнення компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и л а:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до сільськогосподарського підприємства імені Мічуріна (далі - СК імені Мічуріна) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, видачу трудової книжки, стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах і             24 грудня 2003 року була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Посилаючись на те, що у день звільнення відповідач не провів з нею відповідних розрахунків та не видав трудової книжки, просила стягнути на її користь 1 560 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, видати трудову книжку.

У послідуючому ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь 1 037 грн. 50 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 103 грн. 20 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2004 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 21 червня 2004 року рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2004 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі СК імені Мічуріна просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не в повній мірі перевірені доводи позивачки про те, що при звільненні з роботи їй не виплачена грошова компенсація за невикористані дні відпустки, несвоєчасно проведені розрахунки при звільненні та не видана трудова книжка.

При цьому апеляційний суду вважав, що з'ясування зазначених обставин, перешкоджає апеляційному суду дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Статтею 307 ЦПК України (1963 року), діючої на час розгляду справи в апеляційному суді, визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду в апеляційному порядку й передачі справи на новий розгляд.

Таких підстав в ухвалі апеляційного суду не зазначено.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України (1963 року) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права визначено як підстави для скасування рішення й ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

При цьому, апеляційний суд в порушення вимог ч. 2 ст. 301 ЦПК України (1963 року), не врахував, що суд апеляційної інстанції міг встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням цим Кодексом порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу сільськогосподарського підприємства імені Мічуріна задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 червня 2004 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.