22 листопада 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Рубежанського казенного хімічного заводу “Зоря” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Рубежанського казенного хімічного заводу “Зоря” на рішення Сєверодонецького міського суду від 20 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 травня 2004 року,

     в с т а н о в и л а:

У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Рубежанського казенного хімічного заводу “Зоря” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що з 22 вересня 1976 року перебувала із Рубежанським казенним хімічним заводом “Зоря” у трудових відносинах, працювала на різних посадах, остання - ІНФОРМАЦІЯ_1.

22 червня 2001 року Сєверодонецькою МСЕК вона визнана інвалідом  третьої групи загального захворювання.

Наказом  НОМЕР_1 вона була звільнена відповідно до  п.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату працівників.

Посилаючись на те, що її звільнення проведено з порушенням трудового законодавства, зокрема ст. ст.42, 49-2 КЗпП України, а незаконними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, просила суд поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу  та відшкодувати 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Сєверодонецького міського суду від 20 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 травня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, - її поновлено на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Рубежанського казенного хімічного заводу “Зоря”, з відповідача на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6320 грн. 24 коп. та 1025 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі Рубежанський казенний хімічний завод “Зоря” просить скасувати постановлені у справі  судові рішення, а справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

 Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                         у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу Рубежанського казенного хімічного заводу “Зоря”  відхилити.

          Рішення Сєверодонецького міського суду від 20 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.