Справа № 2-523/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2008 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Єнько Т.А.,
позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити земельну ділянку від самочинно зведених споруд,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом зобов'язати відповідачів звільнити свою земельну ділянку від самочинно зведених господарських навісів.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала та пояснила, що відповідачі проживають з нею по сусідству. На земельній ділянці свого домоволодіння вони побудували навіси на будівництво яких не отримали дозвіл. Ці навіси не дають їй змоги побудувати на своїй земельній ділянці по АДРЕСА_1 гараж, місце розміщення якого вона погодила з виконкомом Малинської міської ради. У зв'язку з цим просить суд зобов'язати відповідачів знести самочинно побудовані навіси протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову заперечили, однак дали пояснення, з яких вбачається, що фактично позов вони визнають і вимоги позивача є обґрунтованими. Зокрема вони пояснили, що дійсно самочинно побудували навіси для того, щоб захищатись від пилу та запахів, які з'являються під час того, як син позивача ремонтує автомобілі. Згодні знести самочинно побудовані навіси, але після того, як позивач знесе самочинно побудовану станцію технічного обслуговування.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0790 га та будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 5-6). Поруч з нею про АДРЕСА_2 проживають відповідачі, які є подружжям (а.с. 29, 61). Оскільки будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_2 придбані відповідачами в період шлюбу (а.с. 46, 60), то вони є їх спільною сумісною власністю. Оскільки чоловік позивача ОСОБА_4 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно побудував гараж і використовував його для ремонту автомобілів, то рішенням Малинського районного суду від 30.10.2003 року (а.с. 12-13) ОСОБА_4 було зобов'язано не експлуатувати дільницю по ремонту автомобілів в господарських приміщеннях по АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_4 рішенням Малинського районного суду від 22.02.2006 року (а.с. 14-15) його дружину ОСОБА_1 було зобов'язано знести самовільно побудований ОСОБА_4гараж. Тривалий час вищевказане рішення не виконувалось, але після неодноразових скарг відповідачів і проведених перевірок (а.с. 16-24, 42-43) ОСОБА_1 гараж знесла. У зв'язку з цим була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с. 49).
Для законного будівництва гаража на своїй земельній ділянці позивач звернулась за дозволом до виконавчого комітету Малинської міської ради, який погодив місце розташування гаража (а.с. 26, 29 позначений зеленим кольором), але повідомив, що для дотримання норм при здійсненні забудови гаража необхідно знести самовільно побудовані навіси на земельній ділянці відповідачів по АДРЕСА_2 (а.с. 7). Оскільки на земельній ділянці по АДРЕСА_2 самочинно побудовано 3 навіси (а.с. 29 позначені червоним кольором), то виконавчий комітет Малинської міської ради уточнив, що будівництву гаража по АДРЕСА_1 заважають два навіси, які розміщені по спільній межі домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 без відповідного дозволу та погодженої документації (а.с. 57).
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Суд вважає, що самочинне будівництво відповідачами господарських навісів на своїй земельній ділянці порушують право позивача на законне будівництво гаража на своїй земельній ділянці у зв'язку з цим вони повинні бути знесені. Знесенню підлягають два навіси, які розміщені по спільній межі домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Оскільки саме вони заважають будівництву гаража. Про це приймалось також і рішення виконавчого комітету Малинської міської ради № 141 від 19.05.2004 року (а.с. 27-28).
Суд відповідно до статті 541 ЦК України солідарно зобов'язує відповідачів знести самочинно побудовані навіси, оскільки предмет зобов'язання є неподільним і їх спільними діями завдана шкода правам позивача.
Відповідно до статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне встановити відповідачам десятиденний строк для виконання рішення суду, який обчислюється з дня набрання рішенням законної сили.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених вимог. Від сплати судового збору сторони звільнені, як потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 213-217 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати солідарно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили знести самочинно побудовані два господарські навіси на земельній ділянці по АДРЕСА_2, які розміщені по спільній межі домоволодінь АДРЕСА_2та АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 5 гривень - по 2 гривні 50 копійок з кожного.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнені від сплати судового збору на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, як потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий А.О. Тимошенко