Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/809/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І.М.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Полежай В. Д.

УХВАЛА

Іменем України

27.02.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Полежая В.Д.

суддів - Єгорової С.М., Дуковського О.Л.

при секретарі - Кечкіні А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк) у листопаді 2012 року звернувся в суд до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 30.11.2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та Луняченко В.М., відповідно до поданої заяви, був укладений договір про надання банківських послуг - кредиту у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань загальний борг за кредитним договором станом на 31.08.2012 року становить 11795,45 грн. і складається:

2466,65 грн. - заборгованості за кредитом;

8290,92 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, а також відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штрафу (фіксована частина);

537,88 грн. - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на ці підстави просив позов задовольнити.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Луняченко В.М. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 11795,45 грн. та 214,60 грн. в відшкодування судових витрат.

Суд прийшов до висновку, що позивачем були доведені ті обставини в обґрунтування яких він посилався в своїх позовних вимогах.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового з відмовою в задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом не було взято до уваги, що на протязі трирічного строку у позивача не було ніяких претензій щодо заборгованості по кредитній картці, а також в порушення вимог ст.ст. 257, 261, 266-267 ЦК України не застосовано спливу трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів є право кредитора вимагати повернення всієї суми кредиту.

З матеріалів справи видно, що 30.11.2005 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та Луняченко В.М., відповідно до поданої заяви, був укладений договір про надання банківських послуг - кредиту у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п.3.13 зазначеного договору якщо закінчився трок вкладу і клієнт не заявив банку про відмову від продовження дії вкладу, вклад автоматично вважається продовжним ще на один строк, зазначений у п.1 даної угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому нарахування нового строку вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу. Відповідно до п.9.3 картрахунки відкриті на невизначений строк (а.с.7-9). З врахуванням наведеного суд обґрунтовано прийшов до висновку, що строк дії картки відповідача становив три роки, до 30.11.2008 року. Луняченко В.М. не заявила банку про відмову від продовження дії вкладу, а тому термін дії договору автоматично продовжувався після спливу чергового трирічного терміну, а тому і відсутні підстави для застосування строку позовної давності передбачені ст.257 ЦК України.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань загальний борг за кредитним договором станом на 31.08.2012 року становив 11795,45 грн. і складається:

2466,65 грн. - заборгованість за кредитом;

8290,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також відповідно до умов п.8.6 умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штрафу (фіксована частина);

537,88 грн. - штрафу (процентна складова).

Стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної суми боргу за кредитним договором відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірялися судом і їм дана правильна оцінка.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307-308, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: