Справа № 2«а»-97/2008р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 червня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Воробйова С.О.

              при секретарі - Подлєсної О.А.

              позивача            ОСОБА_1

              представника відповідача Шаповалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Красноармійська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська Донецької області про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірах встановлених законом та про стягнення недоотриманих сум за 2005-2007роки,-

В С Т А Н О В И В:

            У квітні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська Донецької області про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірах встановлених законом, про стягнення недоотриманих сум за 2005-2007роки посилаючись на те, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання зв'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993року № 3551-ХII (далі - Закон України №3551-XII) має пільги на щорічне отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

            Але відповідач, в порушення вищеназваного закону щорічно виплачував грошову допомогу: у 2005р.- 270грн., у 2006р-270грн., у 2007р.- 300грн., користуючись підзаконними актами, а саме Законами України «Про державний бюджет України на 2005-2007р.р.», які значно звужують його право на отримання грошової допомоги, тому він недоотримав одноразову щорічну грошову допомогу у розмірі 6867,00грн., яку просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що виплати допомоги позивачу проводилися в розмірах відповідно Законів України «Про державний бюджет» на відповідний рік, а саме: 2005-2007 роки, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, та застосувати ст.99 КАС України - річний строк звернення з позовом до адміністративного суду. 

             Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та  перевіривши їх доказами в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 3 групи, має статус інваліда війни (а.с.3) і відповідно до ст.7 Закону України № 3551-XII має пільги на щорічне отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком (а.с.4).

 Але відповідач, в порушення вищеназваного Закону, при виплаті одноразової щорічної допомоги, користувався підзаконними актами, а саме Законами України «Про державний бюджет на 2005-2007р.р.» і сплатив позивачу у 2005р.- 270грн., у 2006р-270грн., у 2007р.- 300грн. (а.с.13) з чим суд не може погодитись з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законами України «Про державний бюджети на 2005-2007р.р.» зменшувати встановлені останнім конкретні розмірі доплат, пенсій і компенсацій, зокрема одноразової щорічної допомоги. Навпаки, у частині 1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Статтею 17-1 Закону України № 3551-XII передбачено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків «Шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача», пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам,  які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Розмір мінімальної пенсії, згідно з постановами Кабінету Міністрів України у період 2005-2007роки, за який заявлені вимоги про стягнення грошової допомоги, становив  відповідно: у 2005р.-332грн., у 2006р.-359грн., у 2007р.-410грн.(а.с.7).

За таких обставин, відповідач у відповідності до ст.12 Закону України № 3551-XII повинен був виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в таких розмірах: у 2005р. - 332грн. х 7 = 2324грн., у 2006р. - 359грн. х 7 = 2513грн., у 2007р. - 410грн. х 7 = 2870грн.

Стосовно виплат, що здійснені відповідачем у 2006р. у розмірах передбачених Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік», суд вважає такі виплати правомірними, оскільки наявність статей Законів України «Про державний бюджет на 2006 рік», які встановлюють розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки.

Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Враховуючи зазначене, виплата позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 300 гривень, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», є такою, що порушує норми спеціального закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007рік складав 406грн.

Таким чином, розмір щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік, який повинен бути  виплачений позивачеві складає: 406грн. х 7 = 2842грн., але позивачу виплачено тільки 300грн. станом на 23.04.2007 року (а.с.13).

Тобто недоплачена сума допомоги за 2007рік складає: 2842грн. - 300грн. = 2542грн.

Стосовно виплат, що здійснені відповідачем у 2005р., 2006р. у розмірах передбачених Законами України «Про державний бюджет» на відповідні роки, то суд вважає такі виплати правомірними, оскільки наявність статей Законів України «Про державний бюджети на 2005 рік, 2006 рік», які встановлюють розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки.

Крім того, відповідно до положень ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» № 3235 від 20.12.2005р. виплату компенсацій та допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 р. зупинено.

Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення одноразової щорічної допомоги за 2006рік, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» необхідно позивачу відмовити.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дії відповідача щодо виплати одноразової щорічної допомоги за 2007 рік у розмірах менших 7 мінімальних пенсій за віком є протиправними.

Частиною 2 статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод  чи інтересів.

До суду з адміністративним позовом  позивач звернувся  21.04.2008р. (а.с.2).

Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосування строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, позивач до суду з клопотання про поновлення строку для звернення до суду з вимогами про стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги не звертався, поважних причин пропуску строку не вказав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з недоотриманої одноразової  щорічної грошової допомоги за 2005р. позивачу необхідно відмовити  у зв'язку з пропуском строку  на звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого ст. 99 КАС України.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

            На підставі вищевикладеного, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законів України «Про державний бюджет України на 2005р.,2006р.,2007р.», керуючись ст.ст.11, 17-20, 69-72, 86, 94,99, 158-163, 167,185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська Донецької області про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірах встановлених законом та про стягнення недоотриманих сум за 2005-2007роки задовольнити частково.

            Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення  м.Красноармійська Донецької області щодо відмови у  виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги за 2007рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., недоотриману одноразову щорічну грошову допомогу за 2007 рік у сумі 2542гривні.

            В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана на протязі 10 днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на протязі 20 днів до Донецького апеляційного адміністративного суду.

                                   Суддя