ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.09.2008 року Справа № 01-10/13-176
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Семендяєвої І.В.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача повноважний представник не прибув
від третьої особи повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємця
ОСОБА_1 Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 06.08.2008
у справі № 01-10/13-176 (суддя -Яресько Б.В.)
за позовом Приватного підприємця
ОСОБА_1 Луганськ
до відповідача Луганського міського центра зайнятості, м.Луганськ
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача ОСОБА_2, м.Луганськ
про зняття трудового договору з реєстрації
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням першого заступника голови суду від 15.08.2008
В С Т А Н О В И В :
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -ПП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання Луганський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір, укладений 12.02.2004 між ПП ОСОБА_1. та громадянкою -фізичною особою ОСОБА_2, зареєстрований 12.02.2004 за НОМЕР_1 зробивши відповідну відмітку у книзі реєстрації трудових договорів та про зобов'язання Луганський міський центр зайнятості зробити в першому та третьому примірнику цього трудового договору запис про зняття договору з реєстрації.
Ухвалою місцевого господарського суду від 28.07.2008 в прийнятті позовної заяви відмовлено.
Мотивована дана ухвала положеннями п.1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач - Луганський міський центр зайнятості є суб'єктом владних повноважень, то за своїм суб'єктним складом даний спір підлягає розгляду в адміністративних судах в порядку адміністративного судочинства.
06.08.2008 від ПП ОСОБА_1. надійшла заява, у якій він просив господарський суд Луганської області у порядку п.2 ч.1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України винести додаткову ухвалу, якою повернути позивачу з державного бюджету України сплачені ним судові витрати, а саме: витрати по сплаті державного мити згідно квитанцій від 09.07.2008 № 00124 на суму 8 грн. 50 коп. та від 23.07.2008 № 00737 на суму 76 грн. 50 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи згідно квитанції від 09.07.2008 № 00125 на суму 118 грн. 00 коп.
Ухвалою місцевого господарського суду від 06.08.2008 дану заяву ПП ОСОБА_1. залишено без задоволення. Цією ухвалою суд першої інстанції також виправив описку у пункті другому резолютивної частини ухвали від 28.07.2008 по справі 01-10/13-176 та ухвалив вважати належним: „Позовні матеріали на „15” аркушах повернути заявнику, у тому числі оригінали квитанцій від 09.07.2008 № 00124 на суму 8 грн. 50 коп., від 23.07.2008 № 00737 на суму 76 грн. 50 коп. та від 09.07.2008 № 00125 на суму 118 грн. 00 коп.
За висновком місцевого господарського суду правові підстави для винесення додаткової угоди в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки справа судом не розглядалася.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу, винести додаткову ухвалу, якою повернути позивачу з державного бюджету України сплачені ним судові витрати.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність ухвали суду. Як зазначає скаржник, він не просив винести додаткову ухвалу про розподіл судових витрат, а просив винести ухвалу про повернення сплачених ним судових витрат з державного бюджету України, що, за твердженням скаржника, вирішується ухвалою суду (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційну скаргу її заявник просить розглянути за його відсутністю.
Відповідачем та третьою особою відзиви на апеляційну скаргу не надані, що відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.
Право на участь представників у судовому засіданні, про час і місце якого вони повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, відповідачем та третьою особою не використано.
З врахуванням викладеного судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Ухвалою від 28.07.2008 відмовлено у прийнятті позовної заяви ПП ОСОБА_1. на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України. Відмова у прийнятті заяви з зазначених підстав відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 є підставою для повернення державного мита.
Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”, застосовуючи ст. 47 Господарського процесуального кодексу України необхідно виходити з того, що господарський суд самостійно чи за заявою сторони в ухвалі, рішенні чи постанові, а в тих випадках, коли процесуальні документи не виносилися -у відповідній довідці зазначає обставини, які є підставою для повного або часткового повернення державного мита. Така довідка за заявою сторони видається судом першої інстанції.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви ПП ОСОБА_1. ухвалою від 28.07.2008, яка не була оскаржена у встановленому порядку, питання щодо повернення державного мита місцевим господарським судом не вирішено.
Проте, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається ПП ОСОБА_1., визначено випадки коли суд має право прийняти додаткове рішення, ухвалу, а саме, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За заявою, що надана господарському суду 06.08.2008 ПП ОСОБА_1., заявлено вимогу про винесення саме додаткової угоди, проте, відповідно до положень ст. 88 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення, ухвала є засобом виправлення неповноти судового рішення, у тому числі стосовно повернення державного мита з бюджету, про що зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається скаржник.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для винесення додаткової ухвали по справі, яка судом не розглядалася, відповідає вимогам ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України та є обґрунтованим. Викладене підтверджує і факт розміщення вказаної статті у розділі ХІ Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено правила вирішення господарських спорів у першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, що оскаржується.
Заявник (ПП ОСОБА_1.) не позбавлений можливості вирішити питання щодо повернення сплачених ним судових витрат у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємцяОСОБА_1на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2008 по справі № 01-10/13-176 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2008 по справі № 01-10/13-176 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя І.В.Семендяєва
Суддя Т.Ф.Парамонова