Справа № 1207/704/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М' Я М У К Р А Ї Н И
04 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська
у складі :
головуючого судді - Рудської С.М.
при секретарі - Немічевій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, зазначивши, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.10.2011 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 350 гривень щомісяця на період до досягнення дитиною 23 років. Він перебуває на обліку у Ленінській ГНІ як приватний підприємець з 30.08.2001 року, однак з грудня 2010 року не має можливості здіснювати підприємницьку діяльність з приводу відсутності грошових коштів. Ліквідувати реєстрацію в якості приватного підприємця він не має можливості через важкий матеріальний стан. Офіційно працевлаштуватися він не має можливості, оскільки не проходить медичну комісію. Через важкий матеріальний стан він не має можливості купувати собі саме необхідне. В нього є наявною заборгованість 4000 гривень за банківськими платежами. Також за ним рахується заборгованість по аліментах ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 на момент досягнення повноліття в розмірі 6024,04 гривень за період з січня 2008 року по січень 2011 року. Крім того, він не має можливості сплачувати аліменти за рішеням суду від 31.10.2011 року, тому в нього виникла заборгованість в розмірі 4000 гривень. Він страждає на важке захворюваня - епілепсія, в зв»язку з яким перебував на обліку з 1969 по 1985 роки. Він не має свого житла, у нього на утриманні знаходиться непрацездатна дружина. Вважає, що матеріальне становище відповідача значно краще, ніж у нього, тому вона сама здатна утримувати сина. Крім того, він вважає, що подальше навчання сина є недоцільним, тому просить суд звільнити його від обов»язку сплачувати аліменти за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.10.2011 року на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень щомісячно на період навчання до досягнення дитиною 23 років; визнати підстави утворення заборгованості по аліментах за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.10.2011 року поважною та звільнити його від заборгованості.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додав, що офіційно він на обліку у Центрі зайнятості населення не перебуває, оскільки зареєстрований в якості приватного підприємця. Він багато років знаходиться на лікуванні, але інвалідність йому не встановлено, на обліку у Луганському обласному психоневрологічному діспансері не перебуває, у інших лікарів також. Його дружина на діспансерному обліку у лікарів не перебуває, діагнозу їй ніякого не встановлено, інвалідності у неї немає. Він мешкає у квартирі за договором найму, документального підтвердження цього в нього немає. Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.10.2011 року він не оскаржував. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позивач злісно ухиляється від обов»язків по утримання свого сина - ОСОБА_3, про що свідчить вирок Ленінського районного суду м. Луганська. Вона не працює, самостіного прибутку немає, вони із сином мешкають на кошти її другого чоловік, який один праціює в сім»ї. Квартира, в якій мешкає вона з родиною належить її батькам. Позивач має стабільний прибуток, у нього на утриманні знаходиться дружина та великий собака. Син успішно проходить навчання у СНУ ім. Даля. Вважає, що позивач не бажає виконувати свої батьківські обов»язки, а заявлені ним позовні вимоги свідчать про його бажання ухилитися від обов»язку і утримувати сина. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 31 жовтня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 350 гривень, щомісячно, починаючи з 21.02.2011 року та до закінченням сином навчання в Східноукраїнському національному університеті ім. Даля до досягнення дитиною віку двадцять трьох років - 03.01.2016 року (а.с. 7). Зазначене рішення набуло законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов»язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Відповідно до ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше ніж за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданих в відповідності до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що приймають участь у справі.
Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 отримує дохід, який перевищує дохід самого позивача (одержавння дитиною спадщини, майна за договором дарування, заробітної плати за трудовим договором або доходу за цивільно-правовим договором тощо).
За приписами ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв»язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Позивачем не надано належних та припустимих доказів на підтвердження його позовних вимог, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров»я.
Так, відповідно до довідки ДПІ в Ленінському районі м. Луганська ОСОБА_1 зареєстрований в якості приватного підприємця з 01.01.2008 року. Зазначена довідка датована 18.11.2011 роком (а.с. 11) . Даних про матеріальний стан позивача на момент пред»явлення позову ним не надано. Із пояснень позивача наданих ним у судовому засіданні слідує, що він на діспансерному обліку з приводу захворювання епілепсія не перебуває. Суд не приймає до уваги довідку надану ОСОБА_1 (а.с. 40-41) лікарем-психіатром Ліньовим О.М., оскільки вона не завірена у встановленому законом порядку. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що в нього на утриманні знаходиться непрацездатна дружина, ці його доводи спростовуються поясненнями самого позивача, який зазначив, що його дружина на діспансерному обліку не перебуває, діагноз захворюваня їй не встановлений.
Суд не вважає, обставини, зазначені позивачем у позовній заяві та поясненнях є істотними, а саме: що заборгованість по аліментах виникла у зв»язку із тяжкою хворобою та скрутним матеріальним становищем.
Також суд примає до уваги вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 19.06.2012 року за яким ОСОБА_1 засуджено за ч 1 ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів, які стягнуто відповідно до рішеннь Жовтневого районного суду м. Луганська від 16.09.1993 року та 31.10.2011 року. І вважає доведеними доводи відповідача в тій частині, що позивач навмисно ухиляється від утримання повнолітнього сина ОСОБА_3
Таким чином, суд вважає, що немає підстав для звільнення від сплати аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити через їх необгрунтованість.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 188, 197 СК України,
в и р і ш и в :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя С.М. Рудська