Справа № 221/3909/2012 Провадження № 22-ц/772/541/2013Головуючий в суді першої інстанції:Татаурова І.М.

Категорія: 27 Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Марчук В.С., Шемети Т.М.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Ліфанової Людмили Миколаївни, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, -

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до договору № VIVЗАЕ00000560 від 05.08.2008 р. ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 50 129, 66 доларів США з кінцевим терміном повернення 02.08.2013 р.

Однак у порушення умов договору ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї перед позивачем станом на 06.01.2012 р. виникла заборгованість в розмірі 43 505, 98 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 05.08.2008 р. було укладено договір застави рухомого майна, згідно умов якого ОСОБА_5 надала в заставу автомобіль ТОYОТА, модель LAND СRUISER РRADО, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав їй на праві власності.

Позивач просив витребувати у ОСОБА_4, який на даний час є власником автомобіля - заставного майна, та передати на зберігання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмет застави та звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2012 року в позові публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліка Аліна Володимирівна подала до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2012 року та постановити нове рішення, яким позов задоволити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 6.1.6 договору банк зобов'язаний надати реєстратору відомості для реєстрації предмета застави в Державному реєстрі, однак доказів в підтвердження внесення обтяження в Державний реєстр суду не було надано. ОСОБА_4, який на даний час є власником автомобіля - заставного майна, є добросовісним набувачем у якого виникає право власності на майно, придбане ним на підставі відплатного договору у особи, яка не мала право відчужувати дане майно, при цьому ОСОБА_4 - набувач, який не знав та не міг знати про неправомірність відчуження цього майна.

У порушення правових норм та положень ст. 214 ЦПК України й роз'яснень, викладених у пп. 8, 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд не встановив обставини, що мають значення у справі, їх юридичну оцінку та не дав оцінки всім доказам у справі, наданих сторонами на підтвердження вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору № VIVЗАЕ00000560 від 05.08.2008 р. ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 50 129, 66 доларів США на придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17, 04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.08.2013 р. (а.с. 12-20).

Відповідно до облікової картки приватного транспортного засобу Вінницького МРЕВ попереднім власником автомобіля марки ТОYОТА, модель LAND СRUISER РRADО, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 був ОСОБА_3, а на даний час власником даного транспортного засобу є ОСОБА_4 (а. с. 43 а).

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України, законами України: від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно з ч. 1 ст. 646 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно (ст. 11 Закону України «Про заставу»).

На момент укладення договору застави 05.08.2008 р. автомобіль на праві власності належав ОСОБА_5 28.01.2009 року ОСОБА_5 реалізувала заставний автомобіль ОСОБА_3, в свою чергу останній продав автомобіль ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем та те, що він повинен передати предмет застави в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», виходячи з наступного.

У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Відповідно до п. 6.1.6. банк зобов'язався надати реєстратору відомості для реєстрації предмета застави в державному реєстрі; п. 9.1 застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством України, як застава першого (вищого) пріоритету.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом (ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зареєстрував в державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави 08.08.2008 року, тобто до того, як ОСОБА_4 придбав у власність спірний автомобіль на підставі відплатного договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» згоду на відчуження рухомого майна Клієнтом без збереження обтяження не надавав; відчуження належного Клієнту автомобіля не здійснювалось в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу, а тому зареєстроване обтяження зберегло силу для нового власника - відповідача.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покуцю неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Клієнта передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), колегія суддів вважає вимоги апелянта - законними та обґрунтованими.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплатило судовий збір за подання позовної заяви 3 219, 00 грн. (а.с.1) та апеляційної скарги 1609, 50 грн.(а.с.106).

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є порушення або неправильне застосовання норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено вимоги чинного законодавства та права ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що свідчить про незаконність рішення та є підставою для його скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліки Аліни Володимирівни задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2012 року - скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 (що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) та передати на зберігання Публічному акціонерному товариствоу Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570): предмет застави - автомобіль ТОYОТА, модель LAND СRUISER РRADО, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 (що мешкає за адресою: АДРЕСА_1); комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) - автомобіля ТОYОТА, модель LAND СRUISER РRADО, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №№ VIVЗАЕ00000560 від 05.08.2008 р. в сумі 43505, 98 доларів США, що за курсом 7, 98 відповідно до службового розпорядження НБУ № № 205/ 5 від 6 січня 2012 року складає 347177, 72 грн.: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ТОYОТА, модель LAND СRUISER РRADО, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 (що мешкає за адресою: АДРЕСА_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 4828 (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Марчук В.С.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.