ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2013 р. Справа № 5023/5411/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - Кадєєв К.К., Короленко О.М.
1-го відповідача - Чухраєва Н.С.
2-й відповідач та треті особи в судове засідання своїх представників не направили
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "Інвест-маркет Україна", м. Харків (вх. № 413Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.13 р. про вжиття заходів до забезпечення позову справі № 5023/5411/12
за позовом ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
2) Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків
до 1) ПрАТ "Інвест - Маркет Україна", м. Харків
2) ТОВ "ТТК - Інвест", м. Харків
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до приватного акціонерного товариства "Інвест - маркет Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 119/Z від 22.05.2007 р. укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319) та ПрАТ "Інвест - маркет Україна" (код ЄДРПОУ 30430251), а саме: нежитлову будівлю в. літ. "Д-12" загальною площею 14040,60 кв.м. та нежитлову будівлю в літ "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63, шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною, що буде визначена під час судового розгляду справи, за Генеральною угодою № 119 від 22 травня 2007 року, кредитним договором №119-Ю від 22 травня 2007 року, кредитним договором №119/2-Ю від 06 липня 2007 року, кредитним договором №119/3-Ю від 28 травня 2008 року, кредитним договором №119/4-Ю від 16 червня 2010 року в розмірі заборгованості в сумі 359124830,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неналежне виконання ПрАТ "Інвест - маркет Україна" зобов'язань за кредитними договорами № 119-Ю від 22.05.2007 року, № 119/2-Ю від 06.07.2007 року, № 119/3-Ю від 28.05.2008 року, № 119/4-Ю від 06.07.2007 року, що укладені в рамка Генеральної угоди № 119 від 22.05.2007 року, в забезпечення яких між ПАТ "ВТБ Банк" та ПрАТ "Інвест - маркет Україна" укладено іпотечний договір № 119/Z від 22.05.2007 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2012 р. по справі №5023/5411/12 поданий позивачем позов прийнято до провадження.
Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 р. по справі № 5023/5411/12 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача залучено ТОВ "ТТК-Інвест", м. Харків, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона позивача залучено Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк" звернулося до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в якій просило суд накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК-Інвест" (код ЄДРПОУ 34951887, вул. Дружби народів, б.207, кв. 46, м. Харків), а саме: нежитлову будівлю літ. "Д-12" загальною площею 14040,60 кв.м. та нежитлову будівлю літ "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду; в ухвалі про забезпечення позову вказати відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» дату набрання нею чинності та строк пред'явлення до виконання.
В обґрунтування своєї заяви, позивач вказував на те, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Також позивач посилався на великий розмір заборгованості відповідача, невиконання вимог кредитного договору, дії відповідача щодо зміни предмету іпотеки (зміни площі, поштових адрес) з посиланням на рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2012 р. по справі №62 (н.в.о. 29/128-09), що надало йому змогу відчужити нерухоме майно без згоди іпотекодавця на користь третіх осіб, а саме: ТОВ "ТТК-Інвест", на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ХМНО Трубніковим С.О., реєстр.№1122.
Позивач зазначав, що враховуючи відсутність будь-яких зареєстрованих обтяжень та заборон щодо відчуження вказаного нерухомого майна, новий власник безперешкодно може здійснювати його відчуження, що свідчить про ймовірність порушення майнових прав позивача при виконанні в майбутньому рішення суду.
Ухвалою господарського суду від 22.01.2013 р. по справі № 5023/5411/12 до участі в справі в якості 2-го відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТК-Інвест", та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків.
Іншою ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2013 р. по справі № 5023/5411/12 заяву публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову від 16.01.2013 р. задоволено; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК-Інвест" (код ЄДРПОУ 34951887, вул. Дружби народів, б.207, кв. 46, м. Харків), а саме: нежитлову будівлю літ. "Д-12" загальною площею 14040,60 кв.м. та нежитлову будівлю літ "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63; встановлено, що ухвала набирає чинності з дня винесення і підлягає негайному виконанню; встановлено, що стягувачем за цією ухвалою є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", бул. Т.Шевченко/вул.Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14359319); встановлено що боржником за цією ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю "ТТК-Інвест" (код ЄДРПОУ 34951887, вул. Дружби народів, б. 207, кв. 46, м. Харків); встановлено, що строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 23.01.2014 р.
ПрАТ "Інвест-маркет Україна" (далі за текстом - 1-й відповідач) не погоджується з ухвалою господарського суду від 22.01.2013 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу. В зазначеній апеляційній скарзі, 1-й відповідач, з посиланням на порушення господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції зазначену ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
На думку 1-го відповідача, суд приймаючи оскаржувану ухвалу порушив як вимоги ст. 32-34, 67 ГПК України, так і приписи, які містить Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
1-й відповідач вказує, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали про забезпечення позову від 22.01.2013 року виходив з того майно належить ТОВ «ТТК-Інвест», що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 12309533 від 17.12.2012 року. Але, на думку 1-го відповідача, витяг з реєстру правочинів не є доказом, що встановлює належність майна на праві власності певній особі, оскільки він лише фіксує факт вчинення певного правочину й не підтверджує факту перебування у власності певного майна, а тому, в розумінні абзацу другого ст. 34 ГПК України, не може підтверджувати факту перебування майна, що є предметом ухвали про забезпечення позову, у власності ТОВ «ТТК-Інвест».
Також 1-й відповідач вказує, що відповідно до умов іпотечного договору № 119/2 від 22.05.2007 року в редакції, викладеної у додатковому договорі № 5 про внесення змін та доповнень від 30.12.2010 року до Іпотечного договору № 119/Z від 22.05.2007 року, предметом іпотеки є нежитлові будівлі літ «Д-12», загальною площею 13577,2 кв. м. літ. «Е-1», загальною площею 29.6 кв. м.. що знаходиться за адресою вул. Новгородська, б. 11-а. В ухвалі про накладення арешту зазначено, що арешт накладається на наступне майно: нежитлову будівлю літ. «Д-12» загальною площею 14 040,60 кв. м. та нежитлову будівлю літ. «Е-1» загальною площею 29,6 кв. м. що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63. Тобто, предметом іпотеки та майном, на яке накладено арешт є різні об'єкти нерухомості. 1-й відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що об'єкт нерухомості - нежитлова будівля літ. «Д-12» загальною площею 14 040,60 кв. м. та нежитлова будівля літ. «Е-1» загальною площею 29.6 кв. м. що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63 є предметом іпотеки.
Також 1-й відповідач надав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що позивач 3 рази з аналогічних підстав звертався до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову. В задоволенні клопотання від 19.12.2012 р. йому було відмовлено. Клопотання від 02.01.2013 р. було задоволено згідно з ухвалою суду від 02.01.2013 р., проте зазначене ухвала була скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р., а в задоволенні клопотання відповідача від 02.01.2013 р. було відмовлено.
З урахуванням вимог п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначене, на думку 1-го відповідача, свідчить про безпідставність вжиття заходів до забезпечення позову згідно з ухвалою від 22.01.2013 р., та є підставами для її скасування.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що станом на момент подання даної апеляційної скарги 1-й відповідач не є власником нерухомості, на яку накладено арешт згідно з оскаржуваною ухвалою, і зазначене свідчить про відсутність порушень прав останнього при вжитті заходів до забезпечення позову.
Також позивач наголошує на тому, що 1-й відповідач здійснив продаж предмету іпотеки на користь 2-го відповідача, тобто порушив умови іпотечного договору, що на думку позивач, безумовно свідчить про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно яке є предметом іпотеки, оскільки на даний момент враховуючи відсутність будь-яких зареєстрованих обтяжень та заборон щодо відчуження вказаного нерухомого майна, новий власник безперешкодно може здійснювати його відчуження, що свідчить про ймовірність порушення майнових прав позивача при виконанні в майбутньому рішення суду.
Третя особа - Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції надав суду лист від 18.02.2013 р. в якому зазначив, що надати письмові пояснення по справі можливості не має, у зв'язку з тим, що на його адресу не надходила копія позовної заяви. Також відділ повідомив, що він не має можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання.
2-й відповідач, третя особа - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків відзиву на апеляційну скаргу не надали.
1-й відповідач звернувся до суду із клопотанням, в якому просить зупинити провадження по розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 02.01.2013 р. по даній справі. В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що господарським судом Харківської області згідно з ухвалою від 21.01.2013 р. по справі № 922/212/13г було прийнято до провадження позов ПрАТ "Інвест-маркет Україна" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним договору іпотеки №119/Z д від 22.05.2007 р., тобто справа № 922/212/13г є пов'язаною з даною справою, оскільки предметом іпотеки за зазначеним договором є майно, на яке накладено арешт згідно з ухвалою від 22.01.2013 р. по справі № 5023/5411/12.
Однак, вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки згідно зі ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
В даному випадку суд апеляційної інстанції переглядає правомірність вжиття судом першої інстанції заходів до забезпечення позову, вжитих згідно з оскаржуваною ухвалою. При цьому, обставин щодо неможливості перегляду вжитих судом заходів в зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом про визнання іпотечного договору недійсним колегія суддів не вбачає.
В судове засідання 04.03.2013 р. з'явилися представники позивача та 1-го відповідача. Представник 1-го відповідача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити. Представники позивача, з посиланням на доводи, викладені в апеляційній скарзі, просять суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2-й відповідач та треті особи в судове засідання своїх представників не направили.
Судом вжито всіх передбачених законодавством заходів з метою повідомлення останніх про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Беручи до уваги викладене, а також те, що неявка в судове засідання представників 2-го відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, колегія суддів приходить до висновку про залишення оскаржуваної ухвали господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного:
Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд, вживаючи заходи до забезпечення позову, крім іншого виходив з того, що дії 1-го відповідача щодо перереєстрації адреси та реалізації предмету іпотеки на користь 2-го відповідача можуть призвести не тільки до утруднення, а й взагалі до неможливості виконання рішення суду, оскільки існує реальна ймовірність відсутності майна, на яке можна звернути стягнення в разі задоволення позовних вимог, у зв'язку з його відчуженням новим власником майна - ТОВ "ТТК-Інвест", що у свою чергу може порушити майнові права позивача по справі.
Викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 цього Кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
В пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік заходів до забезпечення позову.
Господарський суд правомірно зазначив, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 67 ГПК України одним із способів забезпечення позову є заборона відповідачеві вчиняти певні дії, а також заборона іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття заходів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних заходів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють забезпеченню існуючого положення між сторонами до винесення судового акту.
У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Господарський суд правомірно встановив, що ПрАТ "Інвест - Маркет Україна", м. Харків на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого ПН ХМНО Трубніков С.О. реестр. № 1122 08.08.2012 р., здійснило відчуження на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК-ІНВЕСТ" нежитлової будівлі в літ. "Д-12" загальною площею 14040,60 кв.м. та нежитлової будівлі в літ "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 63.
Зазначене обставини підтверджуються як самим зазначеним договором від 08.08.2012 р., копія якого надана позивачем для залучення до матеріалів справи, так і Витягом з Державного реєстру правочинів № 12309533 від 17.12.2012 р.
Зазначене правомірно кваліфіковане судом як обставина яка може призвести до утруднення виконання рішення суду, в разі його винесення на користь позивача, оскільки існує реальна ймовірність відчуження майна новим його власником - ТзОВ "ТТК-Інвест" , що у свою чергу може порушити майнові права позивача по справі.
Посилання 1-го відповідача в апеляційній скарзі на недоведеності позивачем факту відчуження ним нежитлових приміщень які є предметом іпотеки судова колегія вважає безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеним.
Також безпідставними є посилання 1-го відповідача на те, що предметом іпотеки та майном, на яке накладено арешт є різні об'єкти нерухомості. Як свідчать матеріали справи, на підставі Іпотечного договору № 119/Z від 22.05.2007 року, до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів вносилась інформація щодо заборони відчуження нежитлових будівель: літ. "Д-12" загальною площею 13577,2 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 29,6 кв. м., за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11-а.
Однак, як вже було зазначено вище, 1-м відповідачем вчинено дії по зміні в судовому порядку адреси предмету іпотеки, що надало йому змогу в обхід наявних заборон відчуження та умов іпотечного договору зареєструвати в органах БТІ право власності на нерухоме майно та відчужити його на користь іншої особи.
Факт зміни адреси підтверджується Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.07.2012 року по справі № 62 (н.в.о. 29/128-09), згідно з яким позов ПрАТ "Інвест - Маркет Україна" до Харківської міської ради задоволено повністю; визнано недійсним свідоцтво про право власності, визнане за ЗАТ "ІНВЕСТ-МАРКЕТ УКРАЇНА", на нежитлові будівлі: літ. "Д-12" загальною площею 13577,2 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11-а від 01.04.2009 р.; визнано за Приватним акціонерним товариством ПрАТ "Інвест - Маркет Україна" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-а, код 30430251) право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "Д-12" загальною площею 14040,60 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "Е-1" загальною площею 29,6 кв.м., змінивши її поштову адресу з: м. Харків, вул. Новгородська, 11-а, на наступну: м. Харків, вул. Коломенська, 63 (копія рішення залучена до матеріалів справи).
Разом з тим, відповідно до п. 3.2. Іпотечного договору Іпотекодавець має право виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя: зводити, знищувати стіни, здійснювати перебудову, проводити капітальний ремонт Предмета іпотеки; відчужувати Предмет іпотеки, передавати іншим особам в наступну іпотеку, в оренду/лізінг, в управління, в користування, в спільну діяльність; або вчиняти інші дії, наслідком яких є зміна правового статусу предмета іпотеки. У будь-якому випадку, вчинення таких дій не позбавляє Іпотекодержателя права отримати задоволення своїх вимог за рахунок зміненого предмета іпотеки.
Факт відчуження 1-м відповідачем предмету іпотеки на користь 2-го відповідача також підтверджується матеріалами справи, про що було зазначено вище.
Таким чином, матеріали справи свідчать як про зміну адреси нерухомих приміщень, що є предметом іпотеки, так і про те, що станом на момент розгляду даної апеляційної скарги власником предмету іпотеки є 2-й відповідач.
До того ж, сам 1-й відповідач подаючи до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження по розгляду апеляційної скарги визнав той факт, що нерухомість, на яку накладено арешт згідно з оскаржуваною ухвалою є предметом іпотеки за укладеним між позивачем та 1-м відповідачем договором іпотеки № 119/Z від 22.05.2007 року.
Також безпідставними є посилання 1-го відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції нібито незаконно вирішив питання про забезпечення позову за відсутності представника 2-го відповідача, оскільки норми ГПК України не містять положення які зобов'язують суд розглядати заяви про забезпечення позову за обов'язковою участю сторін.
Крім того, за змістом п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Колегія суддів критично ставиться до доводів1-го відповідача щодо того, що позивач 3 рази з аналогічних підстав звертався до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, і 2 рази в задоволенні його заяв було відмовлено, в т.ч. згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. по даній справі.
Колегія суддів зазначає, що при поданні заяв від 19.12.2012 р. та від 02.01.2012 р. позивачем не було доведено належним чином факту відчуження 1-м відповідачем нежитлових приміщень які є предметом іпотеки, оскільки останній зазначаючи про наступне посилався виключно на рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2012 року по справі № 62 (н.в.о. 29/128-09), згідно з яким було змінено адресу місцезнаходження майна що є предметом іпотеки, та Витягом з Державного реєстру правочинів № 12309533 від 17.12.2012 р., які в розумінні ст. 32-34 ГПК України, не можуть вважатися належними та допустимими доказами існування зазначених обставин.
Разом з тим, в процесі розгляду даної апеляційної скарги позивач супровідним листом (вх. № 1907 від 01.03.2013 р.) надав суду договір купівлі-продажу від 08.08.2012 р., укладений між ПрАТ "Інвест-Маркет Україна" та ТОВ "ТТК-Інвест", посвідченого ПН ХМНО Трубніков С.О., реєстр. № 1122, який, в розумінні вищезгаданих положень ГПК України, в сукупності з іншими залученими до матеріалів справи документами є беззаперечним доказом факту відчуження предмету іпотеки.
Таким чином станом на станом на час розгляду заяв та апеляційних скарг істотно змінилися обставини, якими позивач обґрунтовує відповідні вимоги, та які впливають на оцінку судом відповідних доказів та підстав з яких позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що оскільки 1-й відповідач здійснив відчуження нерухомості, що є предметом іпотеки, його права в зв'язку з накладенням на неї арешту не можуть вважатися порушеними.
До того ж, ухвала про забезпечення жодним чином не порушує та не обмежує права нового власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК-ІНВЕСТ" або інших осіб, що є власниками цього нерухомого майна (у випадку його подальшого відчуження) щодо користування нерухомим майном та використання його у своїй господарській діяльності.
За таких обставин, прийнята по даній справі ухвала від 22.01.13 р. про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга 1-го відповідача задоволенню не підлягає в зв'язку з безпідставністю вимог, викладених в ній.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання ПрАТ "Інвест-маркет Україна", м. Харків про зупинення провадження по розгляду апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ПрАТ "Інвест-маркет Україна", м. Харків залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.13 р. про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 5023/5411/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.