Судове рішення #28388638



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________


Провадження: 22ц/790/1375/2013 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 2-309/2011 Єлізаров І.Є.

Категорія: сімейні Доповідач - Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І.,

Гальянової І.Г.,

при секретарі: Ленюк Л.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного судум.Харкова від 20 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-


ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розділ майна, що було придбане в період перебування у шлюбі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що з серпня 1988 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу сторонами спільно було придбане майно: квартира АДРЕСА_1, автомобіль «Ніссан-Альмера», 2005 року випуску, гараж в гаражному кооперативі по АДРЕСА_3

У зв'язку з тим, що спірне майно було придбано під час шлюбу, а відповідач добровільно відмовляється розділити спірне майно, позивачка звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, а за відповідачем визнати право власності на автомобіль «Ніссан-Альмера» та гараж в гаражному кооперативі по АДРЕСА_3

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та дав пояснення відповідно до позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, посилаючись на те, що під час шлюбу сторонами спільно було придбане майно: квартираАДРЕСА_1, автомобіль «Ніссан Альмера». Крім того, в період шлюбу сторонами за спільні грошові кошти був побудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_4 Зазначив також, що його участь у витратах на будівництво підтверджується копіями квитанцій, чеків та накладних на будівельні матеріали.

Крім того, ОСОБА_3 заявляв, що в період шлюбу, діючи в інтересах сім'ї, він взяв у борг у громадянки ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США , які були витрачені на потреби його родини та у зв'язку з відмовою його колишньої дружини прийняти участь у його поверненні, він вимушений був сплатити борг 31.08.2009 року уже після розірвання шлюбу.

У зв'язку з тим, що добровільно сторони не мають можливості розділити спільне майно, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, визнати право власності на Ѕ частину автомобіля «Ніссан-Альмера», 2005 року випуску, стягнути з ОСОБА_4 на його користь ОСОБА_3 Ѕ частину вартості житлового будинку АДРЕСА_2 в розмірі 404095,5 гривен, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 11976,75 гривен-частину грошових коштів, які були взяті у борг та витрачені на сімейні потреби, а також стягнути з відповідачки ОСОБА_4 судові витрати та витрати на проведення судово-будівельної експертизи.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.

Рішенням суду першої інстанції позови задоволено частково, визнано за кожним по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1, в іншій частині позовів як основного, так і зустрічного відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 404095,5 гривень в якості вартості Ѕ частини будинку АДРЕСА_2, а також стягнути з останньої судові витрати, понесені ним в ході розгляду справи в суді.

Посилається на те, що рішення суду безпідставне та необгрунтоване, постановлене з порушення норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та цей факт не заперечується сторонами, що з серпня 1988 по серпень 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу сторонами спільно була придбана квартира АДРЕСА_1, ринкова вартість якої станом на серпень 2010 року становить 209273 (двісті дев'ять тисяч двісті сімдесят три ) гривен .

Також сторонами було придбано автомобіль «Ніссан-Альмера», 2005 року випуску, ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 3532 від 29.07.2010 року ХНІІСЕ ім. Засл. проф..М.С. Бокаріуса на момент проведення експертизи складає 87494 (вісімдесят сім тисяч чотириста дев'яносто чотири ) гривен 33 копійки.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України вищезазначене майно визнане судом першої інстанції спільною сумісною власністю подружжя.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині поділу автомобіля, суд першої інстанції, з посиланням на ч.2 ст. 365 ЦК України та ч.2 ст. 71 СК України, виходив з того, що автомобіль є річчю неподільною, домовленості між сторонами з приводу поділу спірного автомобілю не досягнуто, а присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається за його обов'язковою згодою на отримання грошової компенсації.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам Закону та узгоджується з приписами п.25 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», які регламентують, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за період перебування у шлюбі сторонами у справі на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_2 побудовано будинок, який на день ухвалення рішення судом є об*єктом самочинного будівництва, а ринкова вартість його складає 808191 гривень.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_4 половини вартості спірного будинку, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на зазначений об*єкт не зареєстроване, в експлуатацію зазначений будинок не введений.

Такий факт підтверджується матеріалами цивільної справи та не заперечується сторонами, тому судова колегія погоджується з такими висновками районного суду та вважає, що воно є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

За таких, обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -


У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.



Головуючий-суддя -


Судді -


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація