Справа № 22-ц/796/1697/2013 Головуючий у І інстанції - Шевчук О.П.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Дубик Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 у червні 2012 року звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 25.10.2011року він надав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 45 тисяч доларів США, а останній прийняв на себе зобов'язання повернути кошти до 25.02.2012 року зі сплатою 2% від суми зобов'язання за місяць. В обумовлений строк відповідач позику не повернув, тому позивач просив суд стягнути з відповідача борг за договором позики, також судові витрати та витрати за надану правову допомогу у розмірі 5 тис. грн..
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в розмірі 411 480 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу , просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.10.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в розмірі 45 тисяч доларів США, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти в строк не пізніше 23.02.2012 року на умовах сплати 2% на місяць (а.с. 3).
Згідно ст.. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
З розрахунку позивача, що міститься у позові, вбачається, що 45 тисяч доларів США за курсом НБУ на час повернення боргу становить 360 000 грн., 2% - 7 200 грн на місяць, інфляційна складова боргу - 1 080 грн.
Відповідач зазначений розрахунок позивача не оспорював.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що між сторонами укладено договір позики, який не визнаний недійсним і є чинним на момент розгляду справи.
Посилання відповідача на безгрошовість зазначеного договору позики не може бути взято до уваги, оскільки апелянт не надав доказів безгрошовості угоди.
Пояснення ОСОБА_2 на те , що сторони перебували у трудових стосунках і договір позики укладений у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків перед позивачем , на думку колегії суддів не свідчить про безгрошовість угоди, оскільки ОСОБА_2 уклав договір позики добровільно, не звертався до правоохоронних органів про неправомірність дій ОСОБА_3, не оспорював договір, тому підстав для відмови у задоволенні позовних вимог немає.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 22 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: